Чи можна навчити творчості, творчого мислення? - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Є те, що будь-яке філософське питання охоплює проблематику філософії... 1 21.18kb.
Уроку №9(113) Предмет «Математика» 1 113.62kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни «філософія» для аспірантів... 1 95.72kb.
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів смт Завалля Гайворонського району... 1 87.74kb.
Мистецтво з його унікальними можливостями цілісного впливу на особистість... 1 65.37kb.
Особисте листування івана боберського як джерело вивчення його життєвого... 1 83.62kb.
Програма творчого конкурсу з музичних дисциплін для вступників, які... 1 92.95kb.
Тема роботи 2 346.64kb.
Вступ Причина і метапричина 11 1884.5kb.
Опитувальник типа мислення (скорочений варіант) 1 55.56kb.
Табличні величини та їх опис нам І мовою програмування 1 76.7kb.
Моя рідна школа рекомендаційний бібліографічний список до першого... 1 86.2kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Чи можна навчити творчості, творчого мислення? - страница №1/1

Проблема нашої школи, її головне завдання в умовах реформування освіти – виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Але психологи констатують, що випускники шкіл, які приходять на виробництво, ще не здатні самостійно розв’язувати проблеми, не можуть мислити діалектично, системно, легко переходити від одного виду діяльності до іншого. Їм бракує творчої уяви, ініціативи, винахідливості. Такий стан справ потребує якісно нового підходу до підготовки молоді до життя. Орієнтиром змісту освіти є робота з формування особистості.

„У своїх думках, десь у собі, він відкриває новий, ще дивовижніший світ. А надалі потрібно знайти себе в суспільстві, себе в людстві, себе у Всесвіті” – так характеризує В. Леві ступені творчості.

Чи можна навчити творчості, творчого мислення?

Таке питання ставимо і ми перед собою і ствердно відповідаємо.

Велика роль у формуванні творчої особистості відіграє книга, і саме від того, чи прищеплено дитині любов до книги, чи сформовані навички роботи з книгою, залежить в подальшому зацікавленість дитини в знаннях, її потреба в самостійному пошуку.

Із усіх факторів самореалізації особистості учнів важливим є фактор творчості. І саме він, що означає розвиток творчих здібностей кожної дитини, максимальний розвиток самодіяльності, вільне вираження свого „Я”, є домінуючим у роботі шкільної бібліотеки.

Творчість дітей починається з казки, фантазії. Наша бібліотека красиво естетично оформлена, потрапляючи перший раз у бібліотеку, дитина попадає у казкову країну, де на стіні ніби живі казкові герої, які манять їх до книги, до бібліотеки. Діти складають казки, пишуть вірші і інші твори про те, що вони уявляють. Часто в бібліотеці відбуваються свята, поетичні хвилинки, конкурс „Проби пера”. Так у бібліотеці окремо на стелажі є незвичайні книги і надзвичайно цінні, бо їх виготовляють самі діти. Тут можна побачити книгу у вигляді курочки-рябої, у якої під крильцем дитячий витвір – вірш. Також і книга-метелик, книга-театр, книга-будиночок і багато інших у незвичних цікавих формах, де знаходяться власні дитячі твори. І з року в рік такий фонд книг у нас поповнюється.

Наша шкільна бібліотека є складовою частиною навчально-виховного процесу і відіграє важливу роль у досягненні освітньої мети і завдань, які стоять сьогодні перед школою. Адже весь навчально-виховний процес в школі починається саме з неї. Бібліотека почала функціонувати з перших днів відкриття школи – 1 вересня 1990 року. Її, по праву, можна назвати кабінетом №1 у школі.

Учні та вчителі школи ставляться до своєї бібліотеки, як до „місця, де можна отримати будь-яку інформацію”. Але, на жаль, на сьогоднішній день це можливо тільки за допомогою традиційних носіїв інформації (книги, періодика), так, як ми не маємо нових інформаційних технологій. Але, звичайно, надіємося, що і в нашій бібліотеці з часом буде шкільний бібліотечно-інформаційний центр з сучасною комп’ютерною технікою.

В усій роботі бібліотеки велику допомогу надає адміністрація школи, зокрема директор школи Лозова Т. В. Завдяки їй, у школі створені належні умови для роботи бібліотеки. Вона постійно вникає в наші проблеми. Завжди позитивно відноситься до висунутих нами пропозицій, створює для нас умови, в яких творчо розвивається професійний потенціал. Завдяки тісній співпраці, ми бачимо нашу роботу на рівні сьогодення. А саме: плануємо придбати комп’ютерну та копіювальну техніку з метою кращого інформаційного-бібліографічного обслуговування читачів, створення комп’ютерних каталогів та картотек. З часом підключитися до інформаційної системи Інтернет. Планів багато і є поле активної діяльності. Що ми і робимо.

Робота шкільної бібліотеки багатогранна: виховання в учнів читацької культури, любові до книги, розвиток навичок роботи з бібліотечним фондом, формування бібліотечно-бібліографічних знань.
Успішному виконанню цих завдань, в першу чергу, сприяє чітке планування роботи шкільної бібліотеки. При складанні плану я враховую такі документи:


  • Закон України „Про освіту”.

  • Закон України „Про бібліотеку та бібліотечну справу”.

  • Положення про бібліотеку середнього загальноосвітнього закладу і профтехучилищах.


План складено за такими розділами:



    1. Основні напрямки і завдання роботи бібліотеки.




    1. Цифрові показники:

всього читачів –

учнів –


учителів –

батьків –

Книжковий фонд становить –

основний –

підручники –

періодичні видання –




    1. Робота бібліотеки на допомогу навчально-виховному процесу:

  • громадянське виховання;

  • моральне виховання;

  • трудове виховання;

  • естетичне виховання;

  • екологічне виховання;

  • охорона здоров’я;

  • робота з активом читачів.




  1. Обслуговування вчителів.




  1. Робота з батьками.




  1. Організація книжкових фондів та каталогів.




  1. Робота з підручниками.




  1. Інформаційна довідково-бібліографічна робота.

Перед затвердженням плану директором школи обов’язково обговорюємо його із класними керівниками, вчителями початкових класів, керівниками методичних об’єднань, організаторами позакласної роботи для того, щоб він став частиною загальношкільного плану і планів класних керівників.

Головною метою шкільної бібліотеки є надання допомоги всім читачам у забезпеченні їхніх інформаційних потреб. В першу чергу, це залежить від правильно сформованого фонду. Структура фонду шкільної бібліотеки для учнів та педагогів сформовано за видами видань:


Фонд підручників та

навчальних посібників





Фонд художньої Книжковий фонд Довідково-інформа-



літератури ційний фонд


Фонд періодичних Науково-методична

видань література для педагогів
За типами видань:

Фонд галузевої

літератури





Фонд видань Книжковий фонд Тематичні папки



іноземними мовами статей з періодики


Фонд видань Фонд нетрадиційних носіїв

краєзнавчої тематики інформації (на початковій

стадії формування)


У фондах нашої бібліотеки зібрано найкращі книги вчених, письменників, діячів культури і мистецтв. Для того, щоб краще обслуговувати читачів, у бібліотеці відокремлено книжки для певних вікових груп – дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

Організація бібліотечного фонду складається з низки процесів: обліку, класифікації, каталогізації, бібліотечного оформлення, розстановки і зберігання книг. Від правильності всіх цих процесів залежить налагодженість внутрішньої роботи бібліотеки, керівництво читанням та пропаганда книг серед читачів. Облік є важливим процесом організації бібліотечного фонду. Правильно налагоджений облік – це одна з передумов їх збереження. Дані обліку бібліотечного фонду використовую при складанні плану і звіту бібліотеки та при її комплектуванні літературою. Щоб діти могли вільно орієнтуватись у книжковому фонді, легко знаходити і підбирати літературу, краще керувати читанням, а також організувати правильне комплектування і звітність бібліотеки, всі книги розподіленні за відділами (використовуючи таблиці ББК), залежно від їх змісту. Створені бібліотечні каталоги, які сприяють повнішому використанню фондів, пропаганди книг, наближенню до читачів найкращих творів наукової та художньої літератури, допомагають читачам у виборі книг. Каталоги необхідні для бібліографічної, довідкової, масової та внутрішньої роботи бібліотеки. Каталогізація є одним з важливих процесів організації бібліотечного фонду. У бібліотеці є такі каталоги: алфавітний і систематичний.

Не менше значення в роботі бібліотеки мають картотеки, які допомагають зорієнтуватися у великій кількості книг, збірників, періодичних видань тощо; швидко відшукати потрібні художні твори, літературознавчі та критичні праці. Бібліотека має такі картотеки:


  • картотека статей періодичних видань;

  • картотека обліку підручників;

  • картотека письменників рідного краю;

  • картотека передового педагогічного досвіду;

  • картотека правового виховання.

Немале значення має бібліотечна обробка книг, коли на кожній книзі проставляю штемпель бібліотеки, шифр, наклеюю ярлик. Бібліотечна обробка необхідна для збереження фонду і його правильної розстановки. Розстановка сприяє його найкращому використанню.

Всі процеси організації бібліотечних фондів пов’язані між собою і жоден з них, не можна розглядати ізольовано. Наприклад, щоб провести облік фондів, треба книги закласифікувати – розподілити за змістом. Без класифікації книг неможливо також скласти систематичний каталог, не можна правильно розставити книги на полицях в бібліотеці, а тільки правильна розстановка книг дає змогу краще задовольнити вимоги читачів.

Процеси організації бібліотечних фондів не тільки пов’язані між собою, але мають і певну послідовність. Наприклад, коли оформляємо окремий примірник книги, який надійшов до бібліотеки, то спочатку його звіряю із супровідним документом, потім штемпелюю, класифікую, беру на облік. Далі на книзі ставлю шифр, який вказує на місце книги на полиці, пишу всі потрібні картки для каталогів. Лише після цього книгу ставлю на полицю.

У довідковому фонді нашої бібліотеки є різноманітні видання. Основне місце займають рекомендаційні покажчики з різних розділів вітчизняної та зарубіжної літератури. Поряд з бібліографічними посібниками в довідковому фонді є і довідкові видання: різноманітні словники, довідники, збірники біографій письменників, енциклопедії, тематичні збірники письменників-класиків, сучасних письменників і літературознавців з різних питань історії, теорії літератури та літературної критики.

Якісний та кількісний склад фонду шкільної бібліотеки, що відповідає потребам учнів і педагогів, безпосередньо впливає на реалізацію мети школи – навчання та виховання учнів, надання їм оптимальних можливостей для отримання різнобічної освіти й високої культури.

Шкільні фонди бібліотечних підручників за останні роки дуже збідніли. Проте фонд бідніє не тільки тоді, коли не надходить нова література, а й тоді, коли книжку втрачено чи коли її пошматовано: вирвано сторінки, ілюстрації. Тому важливим завданням нашої бібліотеки є „продовжити життя” книжки – запобігти її швидкому старінню.

З метою поліпшення роботи щодо збереження книги, як бібліотекар і актив бібліотеки, так і весь колектив школи, беруть активну участь в акціях „Живи, книго!”.

На початку кожного року в школі створюється оргкомітет зі збереження навчальної книги, який розробляє певні заходи на весь рік. В кінці року підводяться підсумки, результати яких узагальнюються в наказах.

Записуючи першокласників до бібліотеки, я знайомлю дітей з правилами поводженнями з книгою. При одержанні підручників видаються кожному учневі надруковану пам’ятку „Правила поводження з книгою”, яка дає можливість дітям назавжди запам’ятати їх. У кожному класі створено дозори бережливих, які перевіряють стан підручників один раз на чверть, допомагають бібліотеці в роботі з боржниками. Роботу дозорів організовує і контролює штаб „Живи, книго!”, до складу якого входять окремі члени бібліотечного активу.

Оргкомітетом раз у півріччя проводяться рейди-перевірки стану збереження підручників по всіх класах школи. Підсумки рейдів висвітлюються у шкільній пресі та оголошуються на учнівських лінійках. А на класних батьківських зборах знайомимо батьків, як їхні діти охайно поводяться з книгою.

Виховувати у кожного учня повагу і любов до книги допомагають бесіди: „Хороша книга – твій друг на все життя”, „Шлях книги до тебе”, „Книги – вірні друзі, а друзів ображати не можна” та інші, які проводить бібліотекар разом з бібліотечним активом. Тут і приходять на допомогу книжкові виставки, які організовані в бібліотеці: „Книги – діти розуму”, „Книга – твій друг, бережи її”, „Нові надходження”.

В бібліотеці діє „Книжкова лікарня”, куди можуть приходити діти і „підліковувати” свої книги. А ще практикуємо з вчителями молодших класів на уроках праці ремонтувати книги – дарувати книгам „друге життя”.

У класних кімнатах, де навчаються учні молодших класів, є стенди, на яких знайшли своє місце правила користування книжкою. Тут і прізвища учнів, які зберігають свої книжки найкраще.

У бібліотеці знаходяться пам’ятки: „Правила користування книгою”, „Бережіть книгу!”, „Правила гігієни читання”.

В школі щорічно проводиться Тиждень дитячої книги. До цього свята діти готуються заздалегідь, тому що це свято надзвичайне – „іменини Книжки”. В цьому році, наприклад, ми запланували ось такі заходи:


- Книжкова виставка „Нам книга вчитись і жити допомагає”.

- Наш вернісаж: конкурс малюнків „Моя улюблена книга”.

- День театру. В гостях у казки.

- Творча зустріч поетів-початківців школи з поетами району.

- Клуб веселих і начитаних „З книгою ми друзі”.

- Свято гуморини „Смішинки з дідової скриньки”.


Щороку проводимо акцію „Подаруй книгу бібліотеці”.
Обов’язки шкільного колективу по збереженню підручників
Директор школи.

Відповідає за організацію роботи щодо створення й своєчасного поповнення бібліотечного фонду. Спрямовує діяльність педагогічного колективу на формування в учнів дбайливого ставлення до підручників, передбачає заходи по вдосконаленню цієї роботи при плануванні навчально-виховного процесу на наступний навчальний рік і забезпечує систематичний контроль з їх виконанням. Директор школи спрямовує діяльність органів учнівського самоврядування на виховання в учнів бережливого ставлення до навчальної книги.


Заступник директора.

Заступник директора з навчально-виховної роботи розробляє єдині вимоги до учнів щодо використання та збереження підручників. Разом з учителями він здійснює систематичний контроль за їх використанням протягом усього навчального року, визначає потребу школи у підручниках.



Організатор позакласної та позашкільної роботи.

Спрямовує діяльність педагогічного колективу школи на формування дбайливого ставлення до підручників у процесі позакласної роботи, розробляє тематику бесід з учнями та батьками з даних питань. Розробляє та подає на розгляд педагогічної ради школи умови внутрішкільних змагань, оглядів та конкурсів на краще збереження підручників. Надає допомогу у проведенні змагань.


Класоводи та класні керівники 5-11 класів.

Проводять необхідну роботу з учнями та батьками щодо виховання в учнів дбайливого ставлення до навчальної книги. Контролюють стан підручників у класі. Стежать за тим, щоб після закінчення навчального року підручники, які потребують ремонту, були своєчасно відремонтовані та повернуті в бібліотеку.


Вчителі-предметники.

Систематично перевіряють стан підручників зі свого предмету і записом у щоденнику повідомляють батьків та класного керівника про ставлення учнів до навчальних книг.


Але безпосередню роботу з фондом підручників у школі веде бібліотекар. Усю діяльність учнівського колективу щодо збереження підручників очолюють органи учнівського самоврядування. Вони є ініціаторами змагання в школі за дбайливе ставлення до підручників.
Єдині вимоги щодо використання і збереження підручників учнями

  1. Учні зобов’язані:

Дбайливо поводитись з підручниками і книгами. При отриманні підручників з бібліотеки переглянути їх і при виявленні дефектів повідомити бібліотекаря; якщо підручник має незначні пошкодження – відремонтувати його.

Якщо учнем підручник втрачений чи пошкоджений – повернути до бібліотеки такий же підручник або замінити іншим, який визначений бібліотекарем рівноцінним за змістом і вартістю.




  1. До учнів, які недбайливо поводитимуться з підручниками, застосовувати заходи громадського впливу.




  1. Для визначення стану підручників при оглядах-конкурсах, а також при одержанні з бібліотеки та при поверненні в бібліотеку застосовувати такі оцінки:

5” – підручник був у користуванні, але не має

пошкоджень і помарок.

4” – стан підручника добрий, але є незначні пошкодження та помарки, придатний для користування.

3” – підручник має значні пошкодження та помарки, придатний для користування.

2” – незадовільний, має значні пошкодження та помарки, непридатний для користування.


  1. Оцінка „зразкова” не може бути виставлена учневі, в якого стан підручників буде оцінено балом „3”.

Єдині вимоги щодо використання і збереження підручників затвердженні педагогічною радою школи.

Раніше підручники на початку навчального року отримували на клас і в кінці року здавали в бібліотеку класні керівники. А ось уже 2 роки цю роботу я взяла на себе. Хоч і набагато більше навантаження тепер, але як бачу з практики, менше книжок втрачається (а можна сказати, що зовсім немає втрат, а якщо є, то це швидко виявляється і компенсується). Учні отримують підручники по актах, підписуються за них і тоді протягом року я можу простежити стан цього підручника. І вже у відповідному стані цей учень отримує на наступний рік книги. Велику допомогу мені в цьому надають члени бібліотечного активу.

Таким чином, весь педколектив школи з бібліотекарем виховують учнів відповідальність, дбайливе ставлення до книги – як до джерела знань.

Важливе місце в роботі бібліотеки посідає робота з батьками. Основною роботою з батьками учнів-читачів є глибоке вивчення ролі сім’ї в читанні дітей. В цьому мені допомагають і вчителі, і самі діти. Батьків запрошують відвідати бібліотеку, ознайомитися з приміщенням, з розстановкою фонду, з великою кількістю літератури для дитячого читання. Більш тісний зв’язок виявляється з батьками учнів початкових класів. Батьки разом з дітьми заходять в бібліотеку, допомагають своїм малюкам у виборі літератури. Під час таких зустрічей я намагаюся ненав’язливо вести бесіду про дитяче читання та його особливості, даю конкретні поради щодо керівництва читанням, щодо організації домашньої бібліотеки: яку краще придбати літературу.

На батьківських класних зборах пропоную анкети для батьків. Аналіз анкет дає можливість визначити, в чому батьки відчувають труднощі, які проблеми у них виникають, яку літературу використовують вони в сімейному читанні.

Важливо те, що ця робота ведеться систематично, протягом тривалого часу навчання учнів у школі. Форми цієї роботи як масові так і індивідуальні. Наприклад, проводячи в бібліотеці свято „Посвята першокласників у читачі”, обов’язково запрошуємо батьків. Де діти урочисто складають обіцянку.


Стаючи читачем бібліотеки, обіцяю:


  • бути активним і постійним читачем;

  • цінувати книгу, як джерело знань;

  • з повагою і охайністю поводитися з книгою;

  • бути книзі надійним другом;

  • брати приклад тільки з позитивних книжкових героїв.

Така обіцянка стоїть і на кафедрі видачі книг, щоб дітям постійно нагадувати про їх обов’язок перед книгою і бібліотекою.

На всі масові заходи теж запрошуємо батьків, щоб вони бачили своїх діток з різних сторін розвитку і щоб вони усвідомили, що завжди поруч з їхніми дітками повинна бути книга, як нероздільне одне ціле.

У бібліотеці створена постійно діюча книжкова виставка „Для вас, батьки”, де, крім книг, є „Поради батькам”, з яких батьки можуть довідатися про результативний підбір книг для своїх дітей; як вибрати книгу; як дитину привчити до самостійної роботи з книгою і як організувати домашню дитячу бібліотеку. Є ще й такі звернення до батьків: „Сім батьківських заповідей”, „Почуйте серцем голос вашої дитини”.


Анкета для батьків


  1. Чи є у вас дома бібліотека? Яка кількість книг у ній?

  2. Чи є бажання у вашої дитини читати книги?

  3. На яку тематику найбільш любить вона читати?

  4. Де ваша дитина бере книги читати?

  5. Чи обговорюєте ви з дитиною прочитану книгу?

  6. Як ви думаєте, хто повинен виховувати у дитини любов до книги: ви, учитель, бібліотекар?

Набагато полегшує мою роботу в бібліотеці участь бібліотечного активу. На початку року збираються члени активу, проводимо організаційне засідання, на якому розподіляються обов’язки. Всього працює шість секторів, в обов’язки яких входить:


1 сектор – робота з підручниками (перерахунок їх, підготовка до видачі і здачі; штемпелювання нових підручників тощо).
2 сектор – під керівництвом бібліотекаря і вчителів готують дні інформацій, бесіди, лекції, конкурси.

3 сектор – займаються роботою по оформленню куточків читачів, книжкових виставок, оголошень і обробкою періодичних видань.
4 сектор – проводять рейди-перевірки підручників, беруть участь у операції „Живи, книго!”.
5 сектор – робота з формулярами читачів: їх аналіз, заповнення, запис вибраної літератури, виявлення боржників.
6 сектор – слідкують за порядком у бібліотеці, графіком чергування.
Протягом року бібліотечний актив допомагає у проведенні акції „Живи, книго!”. На початку року проводять бесіди про збереження підручників, який матеріал краще використовувати для обкладинки, як виготовити самому закладинку. У молодших класах проводяться практичні заняття з обгортання підручників, виготовлення закладинок. Переглядають читацькі формуляри, аналізують читання учнів, виявляють боржників і робота з ними.

Велику допомогу актив надає і у оформлені бібліотеки, підготовки книжкових виставок, різних стендів, конкурсів, свят.

Під час проведення тижня книги бібліотечний актив на основі формулярів виявляють найкращого читача, його нагороджують грамотою, подарунками. Для стимулювання роботи не пропускаємо нагоди подякувати активним членам бібліотечного активу і оголошуємо подяку на шкільній лінійці, вивішуємо листи-подяки з прізвищами та класами, які отримали перемогу.
Інформаційна робота

Важливим напрямком роботи бібліотеки є інформаційна робота. Щоб бути ефективною, вона повинна носити систематичний, оперативний, випереджаючий характер. Визначаються конкретні форми інформування кожної категорії читачів з урахуванням їхніх потреб. Інформаційна робота в бібліотеці проводиться за двома напрямками:



  • інформування педагогічного колективу;

  • інформування учнів-читачів.

Педагогічна майстерність вчителя тісно пов’язана з рівнем використання та поширення інформацій. Не можна заперечити той факт, що рівень інформаційної культури вчителя безпосередньо впливає на його готовність до використання інноваційних педагогічних технологій. Тому підвищення інформаційної культури педагогів у процесів їх інформаційно-бібліографічного обслуговування є важливим напрямком роботи бібліотеки. Бібліографічне інформування вчителів має на меті регулярно доводити до відома кожного педагога, виходячи з їх потреб і запитів інформації про нові надходження літератури, додаткову літературу з предмету, інноваційні напрямки наукових досліджень в педагогіці, в методиці викладання предметів.

Інформаційна робота серед педагогічного колективу координується з роботою шкільних методичних об’єднань. Тому я маю можливість орієнтуватися, яка інформація потрібна вчителям, над якими проблемами виховання і навчання учнів працює педагогічний колектив. Швидко та якісно надати потрібну інформацію допомагає мені картотека газетних і журнальних статей.

Для директора і його заступників складає особливу цікавість інформація про нові методи організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах; форми і методи планування роботи школи; про загальний стан середньої освіти в країні, області, про нове обладнання шкіл і технічних засобів навчання, про підвищення кваліфікації педагогічного складу і т. д.

Джерелами подібної інформації є періодичні видання, що видаються в Україні, і які наша школа виписує. І звичайно, я щоденно маю їх передивитися і поописувати всі цікаві статті у картотеку.


Газети: „Директор школи”, „Завуч”, „Освіта України”, „Шкільний світ – комплект”, „Позакласний час”, „Розкажіть онуку” і інші.


Журнали: „Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України”, „Управління школою”, „Початкова школа”, „Рідна школа” і інші.
Для вчителів представляють інтерес матеріали про нові методи виховання і викладання конкретної дисципліни, перевірки знань учнів, наукової організації праці в навчальному процесі й тому подібне. Джерелом інформації тут служать матеріали педагогічних читань і конференцій, статті з періодичних видань:
Газети: „Все для вчителя”, „Зарубіжна література”, „Історія України”, „Краєзнавство. Географія. Туризм”, „Українська мова та література”, „Позакласний час” і інші.
Журнали: „Всесвітня література”, „Дивослово”, „Іноземні мови”, „Математика в школі”, „Історія в школах України” і інші.

До підготовки та проведення педагогічних нарад на конкретну тему підготовляю анотований список літератури, який вивішується на стенді в методичному кабінеті. На педрадах виступаю із інформаційними оглядами літератури.



Інформаційний огляд літератури на тему:

Екологічне навчання і виховання учнів”




  1. Гаврилюк Л. Екологічна свідомість: Від пізнання проблем – до їх вирішення // Рідна школа. – 1999. – №5.

  2. Килуша Н. Екологічна освіта – складова культури майбутнього вчителя // Рідна школа. – 1999. – №7-8.

  3. Драган О. Методичні аспекти щодо вдосконалення екологічної освіти і виховання учнів // Рідна школа. – 1999. – №5.

  4. Екологічне виховання в початкових класах // Бібліотека вчителя початкової школи. – 2002. – №8.

  5. Король О. Екологічна культура школярів // Рідна школа. – 1998. – №3.

  6. Кутищева Н. Розвиток нетрадиційних форм екологічної освіти // Рідна школа. – 1999. – №5.

  7. Палій А. Шляхи формування екологічних знань // Рідна школа. – 1996. – №7.

  8. Семилеткіна Н. Напрями, форми і методи екологічної освіти і виховання учнів // Рідна школа. – 1999. – №5.

  9. Шевченко С. Екологічна освіта як засіб формування особистісних цінностей // Рідна школа. – 2000. – №6.

Один раз в місяць випускаємо інформаційний бюлетень про надходження нових інформацій, який розміщений в учительський під рубрикою „Бібліотека інформує”.

Забезпечуємо інформацією науково-методичну проблему школи: „Вдосконалення норм, методів, прийомів навчально-виховного процесу на основі розвитку творчості вчителів і учнів”. Для цього створюються тематичні картотеки, інформаційні огляди.

У бібліотеці постійно діє книжкова виставка: „Для вас, вчителі”. Кожній знаменній літературній події підготовляється літературний календар, народний календар.

Під час роботи надаються індивідуальні інформації вчителям, що атестуються.

До послуг вчителів та учнів різні тематичні папки: „Письменники діаспори”, „Народна мудрість”, „Про все цікаве”, „Що? Де? Коли?”, „Рідна матуся”, „Кохання – це...”, „Для вас, дівчатка” і ін.; папки-персоналії „Симоненко – наш земляк”, „Леся Українка”, „Т. Г. Шевченко” і багато інших.

Багато уваги приділяється інформаційній та бібліографічній роботі з краєзнавства. Регулярно проводиться огляд статей з періодичних видань, надається методична допомога вчителям географії, історії, української мови і літератури за темами: „З історії Монастирищини”, „Рідний край Черкаський”, „Таланти твої, Монастирищено”. Діє книжкова виставка „Край, де живем, Черкащиною звем”. Створена картотека письменників Черкащини, яка надає велику допомогу учням та вчителям української мови та літератури у підготовці до уроків на тему: „Письменники рідного краю”.

Ось уже кілька років практикую елементи бібліотерапії – спрямованої інформації на учнів, які знаходяться у пригніченому стані, на проблемних дітей. Наприклад, на книгу М. Твена „Принц і злидар”, виготовила яскравий макет цієї книги, який супроводжується таким звертанням: „Якщо ти зробив помилку, то прочитай М. Твена „Принц і злидар”. Це допоможе, коли ти комусь заздриш і хочеш зайняти його місце. Ти прочитаєш і зрозумієш, що найкраще бути на своєму місці.” Або до книги Г. Троєпольського „Білий Бім Чорне вухо”: „Якщо тобі сумно і здається, що ти один такий нещасливий на всьому білому світі, прочитай книгу „Білий Бім Чорне вухо” Троєпольського Г. і ти зрозумієш, що таке дійсно бути одиноким”.

Ефективними технологіями інформування школярів та педагогів є організовані в шкільній бібліотеці книжкові виставки. Для оформлення виставки ретельно підбирається література відповідно до тем, періодичні видання, цитати, ілюстрований матеріал, і все це красиво і яскраво оформляється. Особливою увагою користуються такі книжкові виставки: „Книги – діти розуму”, „Природа – наш спільний дім”, „Боже великий, єдиний, нам Україну храни!”, „В бібліотеці – нові книги”, „Україно, краю мій чудовий”, „Подорож у дивосвіт природи”.

Бібліотека здійснює інформаційну підтримку проведення у школі предметних тижнів. Оформляються як традиційні виставки так і виставки-вікторини, виставки-запитання, які вимагають використання фактографічної інформації. Інформаційна підтримка навчальної діяльності включає також такі форми роботи як інформаційні бюлетені, огляди нових надходжень, години інформації за темами: „А ви читали?”, „Чи знаєте ви?”, „Сторінками газет та журналів”.

Особлива форма інформаційної роботи – це підготовка списків літератури до тем рефератів, доповідей за попередніми замовленнями. Діти охоче користуються такими списками.

Велику увагу колектив школи надає створенню умов для роботи учнів в Малій академії наук. Якісну допомогу в справі надає бібліотека, підбираючи матеріали з різних джерел інформації.

Значна робота в бібліотеці проводиться з обдарованими дітьми. У читацьких формулярах таких дітей закладена яскрава закладка для того, щоб ці формуляри відділялися від інших. У них ведуться записи про особливості творчих здібностей дітей. Ретельно ведеться підбір літератури для таких дітей. Складаються рекомендовані списки книг для них.

Поширеною роботою в бібліотеці є бібліографічні огляди літератури, де розповідаю про книгу за певним планом, що супроводжується розкриттям змісту, оцінкою і рекомендацією творів, які розглядаються. Бібліографічний огляд не повинен бути довгим (20-30 хв.; 5-6 книг). В першій частині огляду подаю коротку характеристику теми, розкриваю її значення, важливість. Після цього коротко охарактеризовую літературу, що розглядається, потім розповідаю про книги з короткою характеристикою кожної. Аналізуючи окремі книги, знайомлю читачів з їх змістом, основними ідеями, художніми образами. І обов’язково для більшої наочності книги демонструю. Тут використовую елемент зацікавленості, коли коротко розповідаю зміст книги, то перериваю розповідь на самому цікавому місці і говорю дітям: „А що трапилося далі, ви узнаєте, коли цю книгу візьмете в бібліотеці і прочитаєте самостійно”. Таким чином, читача заінтригувала, і він уже горить бажанням узнати кінець цій історії. І після такого заходу я уже приймаю зацікавлених читачів у бібліотеці.

Важливе значення у роботі нашої бібліотеки полягає у вихованні бібліотечно-бібліографічної культури школярів. Ця робота планується адміністрацією школи з урахуванням вікових особливостей учнів, вимог навчальних програм, наступності у навчально-виховному процесі.

Такі заняття за спеціально розробленим графіком проводяться як у школі (вчителями і бібліотекарем), так і у районній дитячій бібліотеці. Знання, здобуті учнями на бібліотечних уроках, учителі закріплюють на уроках, а я – в процесі індивідуальної роботи. Крім того, з кожною віковою групою читачів проводяться підсумкові заняття.

Починаючи з першого класу, школярі під керівництвом своїх вчителів оволодівають навичками роботи з підручником, довідковою, додатковою літературою, для них проводяться екскурсії до бібліотеки, де вони знайомляться з правилам користування нею, вимогами бережливого ставлення до книги.

В 5-11 класах учителі-предметники та класні керівники на уроках та під час проведення виховних заходів розвивають навички роботи з книгою, науково-популярною літературою, вчать учнів складати план відповіді, конспекти, робити виписки цитат, готувати реферати, розвивають їх художній смак і самостійність суджень.

Як я, так і учителі проводимо такі заняття на уроках позакласного читання, виховних годинах.

Практика показала, що в пропаганді бібліотечно-бібліографічних знань серед молодших школярів перевагу слід віддати індивідуальним бесідам, практичним заняттям, екскурсіям, театралізованим святам.

Формування інформаційної культури у середніх та старших класах здійснюється в процесі бібліотечно-бібліографічних знань, які проводяться бібліотекою, де надаються загальні поняття про бібліотеку, виховується культура роботи з книжкою, надаються знання про книгу і іншу друковану продукцію, виховується вміння користуватися абонементом та читальним залом бібліотеки, довідковою літературою, періодикою, рекомендаційною бібліографією, каталогами, картотеками, надаються поняття про бібліографічний опис книги.

Знання школярів поглиблюються з класу в клас, кожне наступне заняття проходить на більш складному матеріалі.

Успіх у цьому напрямі досягаємо тільки об’єднанням зусиль бібліотекаря, вчителя, батьків. Звичайно, координатором при цьому виступає бібліотекар. Як фахівець надаю вчителю консультацію з бібліотечно-бібліографічних знань; добираю до уроку відповідні фотографії, ілюстрації, діафільми; оформляє в класі книжкову виставку дитячої літератури з відповідної теми; добираю на прохання вчителя літературу для читання учнями відповідно до їхніх індивідуальних здібностей, цікавих матеріалів до уроку.

Однією з найпоширеніших форм популяризації бібліотечно-бібліографічних знань учнів є бесіди. Бесіди я проводжу під час запису учня до шкільної бібліотеки, при рекомендації йому книги, при її повернені до бібліотеки, під час проведення підсумків читання за певний період, при аналізі читацьких формулярів тощо.

Під час запису до бібліотеки я знайомлюся з читачем, вивчаю його запити та інтереси, вивчаю початковий рівень бібліотечної грамотності.

В популяризації бібліотечно-бібліографічних знань школярів важливу роль також відіграють бібліотечно-бібліографічні консультації. Під час консультації я даю пораду читачу з якоїсь проблеми, пов’язаної з вибором літератури. Консультації проводяться біля книжкових полиць, виставок, біля каталогів і картотек. Ця форма індивідуальної роботи ефективна у спілкуванні зі старшокласниками.

Важливим засобом формування системи бібліотечно-бібліографічних знань учнів є бібліотечні уроки.

Система бібліотечно-бібліографічних уроків підпорядкована формуванню у школярів свідомого і зацікавленого ставлення до книги, вміння правильно читати книгу, користуватися довідковими виданнями і періодикою.

Підготовка таких уроків вимагає серйозної підготовки: складається чіткий розгорнутий план кожного заняття, підбирається потрібна література, наочні посібники, детальні розробки практичних вправ. Таким чином, весь комплекс роботи з виховання культури читання покликаний залучити школярів до читання книг з різних тем, навчити їх самостійно вибирати книжки за каталогами і рекомендаційно-бібліографічними посібниками, прищепити навики вдумливого читання, дати вміння розповісти про прочитане.

Особливо складно прищеплювати школярам навики користування довідковою літературою. Тому вчителі активно сприяють формуванню цієї навички: деякі домашні подаються таким чином, щоб учні зверталися до словників та довідників. Кожне заняття з основ бібліографії закінчується домашнім завданням.

З теми „Структура бібліотеки” учням 2-4 класів розповідаю, що у більшості бібліотек книги видаються читачам як додому, так і для використання в читальному залі. Місце, де видаються книг додому, називається абонементом. Тут можна порадитися з бібліотекарем, що взяти для читання, які книги краще допоможуть підготуватися до уроку, та з багатьох інших питань, пов’язаних з книгою.

Теми бібліотечних уроків різноманітні в залежності від віку учнів і їх знань („Як створюється книга”, „Основні елементи книги”, „Твої помічники у виборі книг”, „Структура бібліотеки”, „Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки”, „Бібліографія. Анотація” тощо).



Основною ідеєю роботи із школярами, на мій погляд, повинно бути закладено ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації, як до осередку, де можна не лише поповнити свої знання, але й відпочити, поспілкуватися з однодумцями та опонентами, висловити найнеймовірніші погляди з упевненістю, що вони не будуть осміяні чи заборонені.

Тематика бібліотечних уроків
1 клас

  1. Видача підручників першокласникам.

  2. Як берегти книги (правила читання, бережливе ставлення до книги).

  3. Знайомство з бібліотекою (екскурсія до бібліотеки).

  4. Художнє оформлення дитячої книги.

  5. Структура книги.

  6. Театралізоване свято „Прощання з букварем”.


2 клас

  1. Твій друг – підручник.

  2. Читач у бібліотеці (вибір книг у бібліотеці).

  3. Структура різних джерел інформації.

  4. Періодичні видання для молодших школярів.

  5. Підсумкова творча гра „З книгою ми друзі”.


3 клас

  1. Вересневі зустрічі в бібліотеці.

  2. Основні елементи книги.

  3. Твій друг – підручник.

  4. Як створюється книга.

  5. Періодичні видання для молодшого шкільного віку.

  6. Літературний ринг „Подорож у країну „Книгоград””.


4 клас

  1. Вересневі зустрічі в бібліотеці.

  2. Твій друг – підручник.

  3. Самостійний вибір книг в бібліотеці.

  4. Довідкова книга.

  5. Літературна гра „Бібліотека – книжчин дім”.


5-6 класи

  1. Вересневі зустрічі в бібліотеці.

  2. Вибір книги в бібліотеці.

  3. Бібліографічні покажчики.

  4. Твій друг – підручник.

  5. Періодичні видання для учнів середніх класів.

  6. Як написати відгук про прочитану книгу.

7-8 класи

  1. Вересневі зустрічі в шкільній бібліотеці.

  2. Твій друг – підручник.

  3. Книга – джерело самоосвіти.

  4. Каталоги, картотеки.

  5. Вміння бути читачем.

  6. Підсумкова гра „Бібліотечне лото”.


9 клас

  1. Вересневі зустрічі в бібліотеці.

  2. Робота з словниками, довідниками, енциклопедіями.

  3. Робота з джерелами інформації.

  4. Читацька конференція „Книга в моєму житті”.


10 клас

  1. Вересневі зустрічі в бібліотеці.

  2. Робота з довідковим апаратом бібліотеки.

  3. Бібліографія. Анотація.

  4. Дискусія „Чи потрібні книги сьогодні, коли є комп’ютер?”.


11 клас

  1. Мистецтво бути читачем.

  2. Критико-літературознавчі видання та робота з ними.

  3. Підсумкова конференція „Книга – джерело інформації”.

Намагаюся все робити для того, щоб якнайпродуктивніше розкрити фонди шкільної бібліотеки, аби вони змогли задовольнити інтереси учнів та вчителів. Хоча є ще не мало проблем, над якими мені потрібно працювати.

Важлива роль бібліотеки полягає у здійсненні методичної допомоги педагогам, адже бібліотека має все необхідне для роботи з новими методичними доробками, розробками, ідеями щодо навчання та виховання молоді. В цілому робота шкільної бібліотеки направлена на оптимізацію навчально-виховного процесу через тісний контакт з вчителями-предметниками, класними керівниками.

Так співпраця з класними курівниками відбувається за такими напрямками роботи:




  • формування культури читання;

  • допомога у навчально-виховному процесі;

  • суспільно-масова робота;

  • робота з бібліотечним активом;

  • робота з батьками;

  • участь класу в акції „Живи, книго!”.

І таке поєднання зусиль є запорукою успіху роботи.

Тісна співпраця бібліотекаря з вчителями молодших класів є надзвичайно корисною і плідною для всіх: учителеві це допомагає ефективніше прилучати дітей до активного самостійного читання, навчати дітей працювати з книгою; учні за допомогою книги, постійного читання розширюють коло своїх інтересів, виховують шанобливе ставлення до книги, до досягнень людства. І у бібліотеці можна провести нестандартний інтегрований урок.

Щодо мене, то зв’язок з учителем сприяє точнішому виявленню читацьких інтересів, тіснішому контакту з дітьми для подальшої індивідуальної роботи, надає можливість спільного проведення масової роботи з пропаганди книги, творчості діячів літератури, народних традицій.

Значну увагу приділяю індивідуальній роботі з читачами, зокрема індивідуальним консультаціям, під час яких знайомлю з значенням довідкового апарату книги, передмовою до неї, даю поради, що сприяють вирішенню проблеми добору і вибору літератури. Основною формою індивідуальної роботи залишається бесіда, яка поділяється на:


  • бесіда для виявлення відомостей про читача;

  • бесіда-екскурсія по бібліотеці;

  • бесіда для уточнення запиту;

  • бесіда з метою вивчення читацьких потреб та інтересів;

  • бесіда-рекомендація книги;

  • бесіда про прочитану книгу – під час якої відбувається виховання культури читання;

  • бесіда-інформація про масові заходи, нові книги.

Практикую складання індивідуальних рекомендаційних списків літератури для обдарованих учнів, учасників предметних олімпіад, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт.

Постійно проводиться груповий та індивідуальний аналіз читацьких формулярів („Найбільш читаючий клас”, „Активний відвідувач бібліотеки” і ін.). Один раз у чверть відбувається захист читацьких формулярів.

З великим захопленням читачі знайомляться з виставками-персоналіями, які присвячуються окремим письменникам. Вони влаштовуються з нагоди ювілею того чи іншого письменника, або в зв’язку з вивченням його творчості у школі. Наприклад, виставка-персоналія присвячена 70-річчю з дня народження В. Симоненка.


Я воскрес, щоб із вами жити...”


... для світу свого, для душі своєї в щасливу мить народила його Україна. І він – за прикладом найкращих поетів – синівською відданістю їй віддячив, напруженим, чесним горінням душі.

О. Гончар

I розділ. Твори письменника


  1. Симоненко В. Берег чекань. – К.: Наукова думка, 2001. – 240 с.

  2. Симоненко В. Земне тяжіння: Поезії. – К.: Молодь, 1964. – 116 с.

  3. Симоненко В. Лебеді материнства. – К.: Молодь, 1981. – 332с.

  4. Симоненко В. Народ мій завжди буде. – К.: Веселка, 1990. – 156 с.

  5. Симоненко В. У твоєму імені живу. – К.: Веселка, 1994. – 340 с.


II розділ. Про письменника.


  1. Сом М. З матір’ю на самоті. – К.: Молодь, 1990. – 125 с.

  2. Ткаченко А. Василь Симоненко: Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1990. – 308 с.

  3. Статті з газет і журналів про письменника і його творчість.


III розділ. Портрет В. Симоненка, ілюстрації до творів
Завдання книжкової виставки до 70-річчя від дня народження В. Симоненка – показати найбільш цінні книги, які ми рекомендуємо прочитати з цього питання. Щоб глибше вивчити його творчість додається рекомендацій список літератури „Що нам читати?”.

А ось книжкові виставки для молодших учнів мають свої особливості. Вони повинні бути цікавими, привабливими і виразними. Цьому сприяють яскраві ілюстрації, художнє оформлення виставки, цікаві тексти. В оформленні таких виставок використовую роботи дітей: малюнки, саморобки. На виставку виставляю небагато книг – 4-5.

Найбільш ефективними з масової роботи є нетрадиційні форми: прес-калейдоскоп „Наш улюблений журнал „Клас””; поетичний альбом „Поезія моєї душі”; хвилинки-цікавинки; шоу-огляди нової літератури; лицарський турнір ввічливості; поле чудес; бібліотечна гуморина і ін.

Вже традиційними стали загальношкільні свята: „Посвята першокласників у читачі”, „Прощання з букварем”, „Тиждень дитячої та юнацької книги”.

Учні виявляють активність у процесі підготовки та проведення таких заходів, відбуваються вони завдяки тісній співдружності бібліотекаря школи та районної дитячої бібліотеки, класних керівників, вчителів, батьків.

Проведення масових заходів дає можливість залучити як можна більше читачів, а також привити любов до книги. Потреба в систематичному читанні літератури для розвитку творчого мислення, пізнавальних інтересів і здібностей, успішного засвоєння навчальних програм.



Виховання освіченої творчої особистості – одне з пріоритетних, стратегічних завдань реформування освіти в нашій країні. Школа має готувати активних людей, здатних розв’язувати життєві проблеми, діяти в нестандартних ситуаціях, самостійно мислити і приймати рішення, тобто людей творчих, здібних. Шкільна бібліотека сприяє вирішенню цього питання.

Директор школи __________ Т. В. Лозова


izumzum.ru