Атомна енергетика: економічна доцільність та екологічна безпека доцент - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Атомна енергетика: економічна доцільність та екологічна безпека доцент - страница №1/1

Атомна енергетика: економічна доцільність та екологічна безпека
доцент Шкарупа О. В., студент Сокол В. Ю.
На сьогоднішній день енергія атома широко використовується в багатьох галузях економіки. Будуються величезні підводні човни та надводні кораблі з ядерними енергетичними установками. За допомогою мирного атома здійснюється пошук корисних копалин. 

Масове застосування знайшли радіоактивні ізотопи в біології, сільському господарстві, медицині, в освоєнні космосу.  Але поряд із значними перевагами використання атомної енергетики, існують і недоліки, які потребують ретельного розгляду. Проаналізувавши економічну доцільність використання ядерного палива та АЕС можна зробити такі висновки:



Паливо: Основа ядерного палива – уран, який, крім атомної енергетики, не має іншого конструктивного застосування. Природно-біологічні процеси спираються на кисень, водень, вуглець та азот. Використання урану не втручається до жодного з них і, таким чином, залишає цінні ресурси для інших застосувань. Тим паче уран має високу тепловіддачу. Так, енергія, що отримується від спалювання одного кілограма деревини складає: 1 кВтґг, вугілля: 3 кВтґг, нафти: 4 кВтґг; тоді як від використання урану: 50 000 кВтґг. На основі наступних даних можна провести визначення економічної доцільності виробництва електроенергії (вартість 1 кВтґг): вартість 1 кг деревин складає 0,8 грн.; вартість 1 кг вугілля складає 1,3 грн.; вартість 1 кг нафти складає 6,16 грн.; вартість 1 кг урану складає 8000 грн. Вартість 1 кВтґг дорівнює: дрова-0,8 грн. за 1 кВтґг, вугілля-0,43 грн. за 1 кВтґг, нафти - 1,54грн. за 1 кВтґг, урану-0,16 грн. за 1 кВтґг.

Потреба в території: АЕС порівняно з іншими електростанціями потребує набагато менше площі території. Так для 1000 мегаватної станції під АЕС необхідно 1-4 км2 , під електростанцію на сонячних батареях 20-50 км2 , під вітрову електростанцію 50-150 км2 , під електростанцію з використанням біомаси необхідно 4000-6000 км2. Прогнозна вартість землі під забудову складає 100 дол. США за гектар, тоді за 1 км2: 100*100*8(1 га=0,01 км2)= 80000 грн. за км2. Витрати на земельну ділянку для виробництва 1 мегавата приблизно складе: на АЕС-4*80000/1000=320 грн.; на сонячних батареях-50*80= 4000грн.; на вітровій електростанції-150*80=12000грн.; з використанням біомаси-6000*80=480000 грн. за 1 мегават.

Відходи: Технологічні відходи електростанцій або упаковують у контейнери, або «розсіюють». Досить малі за об’ємами відходи ядерної енергетики ніколи не викидали в повітря, у тепловій же енергетиці велика частина відходів розпорошується в атмосфері. При цьому оксиди сірки й азоту з’єднуються з атмосферною вологою і спричинюють кислотні дощі; вуглекислий газ, який сьогодні визнаний головною складовою парникових газів. Важкі метали і арсен (миш’як) осідають на ґрунт. Так 1000 мегаватна АЕС за рік буде виробляти 20 тон відходів, а аналогічна ТЕС 900 тонн SO2, 4500 тонн NОx, 6,5 млн. тонн CO2 та 400 тонн важких металів (включаючи ртуть) і небезпечних елементів (включаючи арсен) Усі ці шкідливі речовини є екодеструктиними та значно впливають на стан навколишнього середовища та здоров’я людини.

Кліматичні зміни: Зростання СO2 в атмосфері, пов’язане з людською діяльністю, на 75% викликане спаленням органічного палива, а значна частина решти 25% – масштабним зменшенням площі лісів. Так при використанні ядерного палива викиди вуглекислого газу при виробництві 1 млн. кВтґг складають 1 тону, аналогічний об’єм виробництва електроенергії при використанні газу супроводжуються 360-400 тонами відходів, нафти: 700-800 тонами, вугілля: 850 тонами.

Екологічна безпека: Разом з тим, розвиваючи ядерну енергетику в інтересах економіки, не можна забувати про безпеку і здоров'я людей, оскільки недостатньо обгрунтовані рішення можуть привести до катастрофічних наслідків. Всього з моменту початку експлуатації атомних станцій в 14 країнах світу сталося понад 150 інцидентів і аварій різного ступеня складності. Найбільш характерні з них: у 1957 р. - в Уиндскейле (Англія), в 1959 р. - в Санта-Сюзанні (США), в 1961 р. - в Айдахо-Фолсі (США), в 1979 р. - на АЕС Три -Майл-Айленд (США), в 1986 р. - на Чорнобильській АЕС (СРСР), 11 березня 2011 року  Фукусіма - I (Японія). Отже, зробити однозначний висновок про економічну ефективність використання АЕС неможливо, так як при безаварійній роботі енергія ядерного палива є набагато безпечнішою за традиційні для нашої країни ТЕС та ГЕС, які забруднюють атмосферу, заболочують ґрунти та змінюють екосистеми. Розраховані показники свідчать, що на АЕС найдешевша енергія – 0,16 грн. за 1 кВтґг. Найближчим конкурентом є ТЕС на вугіллі, при чому витрати на 1 кВтґг складають 0,43 грн. Урану необхідно в 16667 разів менше ніж вугілля. Але якщо на АЕС станеться аварія, то наслідки можуть бути жахливими, як для нас так і для багатьох поколінь нащадків. На мою думку, з часом ця енергія буде використовуватися ще більше, а нові станції будуть будуватися ще масштабніше.