Аналіз сучасних концепцій виховання дозволяє сформулювати основні підходи, які його визначають - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Класифікація сучасних концепцій стратегічного управління інноваційним... 1 76.64kb.
Бліщук К. М., Матвіїшин Є. Г 1 68.28kb.
У статті висвітлено основні напрями наукової діяльності Чернівецького... 1 100.51kb.
Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності Аналіз... 1 34.33kb.
Методичні рекомендації учасників районного постійно-діючого семінару... 1 15.99kb.
1. Розкрити основні напрямки та завдання морального виховання дітей... 1 86.55kb.
Розвиток і виховання 1 63.54kb.
Основні закономірності І принципи виховання 1 28.89kb.
Робоча навчальна програма 1 74.71kb.
Танцювальні вправи у вступній частині уроку (досвід впровадження... 1 66.49kb.
9 Аналіз відвідуваності сайтів 1 103.97kb.
1 Головний розпорядник коштів (повне найменування та ідентифікаційний... 1 30.94kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Аналіз сучасних концепцій виховання дозволяє сформулювати основні підходи, які його - страница №1/1

Технологічні прийоми роботи з класними керівниками
АНАЛІЗ СУЧАСНИХ КОНЦЕПЦІЙ виховання дозволяє сформулювати основні підходи, які його визначають. Під вихованням розуміють:

  • педагогічне керування процесом розвитку особистості;

  • цілеспрямоване створення умов для розвитку і саморозвитку особистості;

  • формування відносин до навколишнього світу;

  • цілеспрямована діяльність по формуванню ціннісних орієнтацій.

Виходячи з наведених вище понять і означень виховання, ми виходимо на поняття виховна діяльність, що припускає педагогічний процес, який здійснюється педагогом для розв’язання професійно поставлених виховних задач. Це і формування в дітей ставлення до світу, своєму в ньому місці, до людей, допомога в усвідомленні ними себе, своїх можливостей. Це і створення умов для самореалізації і самовизначення особистості, її творчого саморозвитку. Уся виховна діяльність повинна бути спрямована на досягнення результату, тільки тоді вона може вважатися ефективною. У довідковій літературі зміст поняття ефективність розкривається за допомогою таких слів, як «результативний, діючий, ефективний».

У педагогічних публікаціях під ефективністю виховного процесу мають на увазі дієвість, результативність виховної роботи і, що найважливіше, здатність забезпечити досягнення поставленої мети. Під ефективністю виховного процесу ми розуміємо співвідношення отриманих результатів з цілями і задачами, а також минулими досягненнями в педагогічній практиці. При аналізі виховної діяльності нерідко забувають співвіднести досягнутий результат з поставленими цілями і задачами, досягненнями минулих років, але ж це дозволяє відстежити тенденції змін, що відбуваються.

Першочерговою задачею є формування виховної системи, що включала б у себе цілісний навчально-виховний процес, який інтегрує виховання, навчання і розвиток особистості.

Виховні функції в загальноосвітній установі покликані виконувати всі педагогічні працівники, з чого випливає, що кожен з них повинен бути готовий до виховної діяльності. Поняття готовність педагога до виховної діяльності означає комплекс знань, умінь і здібностей здійснювати ефективний виховний процес, що дає позитивний результат відповідно до поставлених цілей і задач, а також з минулими досягненнями в практиці роботи вчителів.

Одним із критеріїв ефективності виховного процесу є, на наш погляд, діагностика готовності педагогів до виховної діяльності. Без розв’язання цієї проблеми не представляється можливим вихід на проведення моніторингу якості виховання, тому що його гарантом є педагог, повною мірою підготовлений до здійснення ефективного виховного процесу.

Для вчителя надзвичайно важливо завоювати довіру і любов своїх вихованців. Такі почуття виникають і виявляються по відношенню тільки до тих учителів, до яких застосовані якості справедливий, чесний, принциповий, тобто той, що не змінює своїх переконань у залежності від обставин.



Особистісні якості. Цінності й ціннісні орієнтації вчителя, його особистісні якості виявляються в кожнім вчинку і дії, що розкривають, чи любить він своїх вихованців, чи є їхнім захисником (адвокатом дитинства), наскільки він великодушний, чи уміє він співчувати, «зберігати таємниці». Відсутність довіри до вчителя-вихователя є бар'єром для саморозвитку взаємин і веде до ворожості, недовіри і нерозуміння між вчителем і учнем. Надзвичайно важливо, щоб учитель-вихователь був тактовною, доброзичливою особистістю, що вміє співчувати, прийняти точку зору іншої людини.

Інформаційно-інтелектуальна компетентність. Переходячи до розгляду інтелектуальних якостей у діагностиці готовності вчителя до виховної діяльності, виділимо серед них такі, як здатність до саморозвитку, аналізу, творча активність, ерудованість, самокритичність, терпимість до інакомислення. Розвиток цих якостей учителя сприяє здійсненню особистісно-діяльнісного підходу у вихованні, спрямованого на творчий саморозвиток учнів, створенню умов для їхнього самовизначення і самореалізації.

Аналіз практичної діяльності вчителів-вихователів показує, що вони розглядають виховання насамперед як створення умов для розвитку внутрішнього потенціалу дитини. Усе більш пріоритетною стає індивідуальна робота з дітьми, щодо основ фізичного і психічного розвитку кожної дитини (41% опитаних класних керівників). Відбувається зсув акцентів і в роботі з класом у цілому. У першу чергу увага приділяється створенню умов, що дозволяють кожній дитині розкрити себе у відносинах з навколишніми (92%), створенню психологічного клімату в класі (82%), включенню учнів у систему реальних соціальних відносин (79%), розвитку дитячого самоврядування (65%), емоційній підтримці груп усередині класу (53%).

Сучасний учитель-вихователь створює виховну систему класу, інтегруючи педагогічні впливи родини, школи, вулиці, друзів на особистість учня. Організуючи розвиваючу виховну діяльність з учнями, педагог повинен мати знання базових педагогічних понять і базових педагогічних умінь. Безсумнівно, він повинен уміти скласти концепцію виховання, визначивши мету і задачі, методи, форми, засоби виховання. Моделюючи свою виховну систему, учитель повинен спиратися на фундамент знань про виховні системи і теорії виховання. Результативно працюючий педагог має свій індивідуальний педагогічний комплекс, що включає технології, методики, методи, форми, засоби, які підібрані з урахуванням типології його особистості. Тільки після творчого самопізнання своєї особистості він може удосконалювати прогностичні функції вихователя-дослідника, що містять у собі уміння ставити задачі в розвитку особистості учнів, діагностувати інтереси, схильності, здібності й інші особистісні якості, стартові можливості своїх вихованців. У цьому зв'язку вчителеві-вихователеві надзвичайно важливо опанувати наступними базовими педагогічними уміннями: проектуючими, організаторськими, комунікативними, діагностичними, дослідницькими.

Проектуюча компетентність. Володіння проектуючими уміннями дозволяє вчителеві розробити концепцію виховання, програму виховної роботи з класом, розвиваючий позакласний захід, програму роботи з батьками, програму розвитку особистості.

Для цих цілей учитель-вихователь повинен розвивати в собі організаторські уміння, які йому допоможуть здійснювати колективну виховну діяльність учнів, використовуючи індивідуальний і диференційований підходи у виховній роботі з ними.



Комунікативна компетентність. Загальновідомо, що виховання і розвиток особистості відбувається через включення учнів у спілкування і діяльність. Учитель-вихователь повинен досконало опанувати комунікативними уміннями з метою здійснення педагогічного спілкування, розв’язку конфліктів, ведення полеміки, дискусій, розвитку в себе здатності переконувати.

Діагностична компетентність. Сьогодні педагогічна наука висуває нові вимоги до вчителя-вихователя, а саме — оволодіння ним діагностичними і дослідницькими уміннями. Він повинен уміти вивчати особистість учня, класний колектив, проводити діагностику ефективності створеної ним виховної системи, будь-якого позакласного заходу. Сучасний учитель-вихователь повинен уміти бачити і формулювати проблеми, відбирати і застосовувати методи педагогічного дослідження, вивчати й узагальнювати передовий педагогічний досвід.

За допомогою цих професійних компетентностей класний керівник організує своє сходження по чотирьох сходинках успішного менеджера: спілкування, згода, відносини, успіх (схема 1).



Сходинки успішного менеджера


УСПІХ

радість сумісної

діяльності







ВІДНОШЕННЯ

  • врахування інтересів;

  • врахування потреб;

- прийняття колективом

правил діяльності




ЗГОДА

  • фіксованість уступок;

  • компроміси;

  • узгодження взятих на себе обов’язків





СПІЛКУВАННЯ

- битове;



  • дружнє;

  • професійне;

  • творче



Схема 1
Виходячи з вищевикладеного, адміністрація школи надає важливе значення підбору і розміщенню кадрів. З цією метою ми використовуємо диагностико-проектуючий комп'ютерний комплекс «Персонал» (автор: старший науковий співробітник Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, доцент кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України Киричук Валерій Олександрович), що дозволяє визначити готовність учителя до виховної діяльності (схема 2).

Діагностика

Схема 2
Класні керівники - наймасовіша категорія організаторів виховного процесу в школі.

Класний керівник - безпосередній і основний організатор навчально-виховної роботи в школі. Він ближче до дитини, ніж хто-небудь із членів педагогічного колективу. І тому він здатний впливати на особистісний розвиток дітей.

Виховати учня! Всього два слова, але за ними цілеспрямована, невтомна, повсякденна, часом невидима, неадекватно оцінена праця головного вихователя в школі – класного керівника.

Якість, успішність, проблеми роботи класних керівників систематично обговорюються на педагогічних радах, методичних об'єднаннях, педагогічних консиліумах, адміністративних і оперативних нарадах педколектива.



Робота класного керівника для будь-якого учителя власне кажучи - друга спеціальність. Це область діяльності, що вимагає специфічних, на відміну від викладання, знань, умінь і навичок. З цією метою в школі створена й удосконалюється система методичного забезпечення і підвищення професійної майстерності класних керівників. Одна з форм методичної роботи в школі по підвищенню рівня їхньої професійно-педагогічної компетенції - методичне об'єднання.

Методичне об'єднання класних керівників (у нас їх два - початкова та середня і старша школи):

  1. Веде методичну роботу в усіх напрямках професійної діяльності класного керівника.

  2. Організує підвищення професійного, культурного й творчого зростання класних керівників; стимулює їхню ініціативу і творчість, активізує їхню діяльність у дослідницькій, пошуковій роботі по вихованню дітей.

  3. Вивчає й аналізує стан виховної роботи в класах, виявляє і попереджає недоліки, утруднення в роботі класних керівників, органів самоврядування, активу учнів.

  4. Вносить пропозиції по методичному забезпеченню виховного процесу школи, коректуванню вимог до роботи класних керівників.

  5. Готує методичні рекомендації на допомогу класному керівникові, організує їхнє освоєння.

  6. Розробляє методичні рекомендації для батьків учнів по їхньому вихованню, дотриманню режиму їхньої праці й відпочинку з метою найкращої організації дозвілля дітей.

  7. Обговорює шляхи реалізації нормативних документів, локальних актів у своїй області і методичних матеріалах.

  8. Упроваджує досягнення класних керівників у практику роботи педколлектива.

  9. Підводить підсумки шкільних конкурсів «Клас року», «Кращий класний керівник року».

Ми використовуємо й інші форми роботи з класними керівниками: лекції, круглі столи, семінари, тренінги шкільної психологічної служби, індивідуальні й групові консультації з актуальних проблем виховання учнів. У школі склалася практика проведення педагогічних консиліумів, які стали ефективною формою взаємодії класного керівника й учителів-предметників, що працюють в одному класі, це дозволяє забезпечити єдність дій і підходів до виховання дитини і формує всебічний погляд на неї.

Допомогою класному керівникові при організації виховної роботи в класі є створення методичної скарбнички виховної роботи, що може запропонувати вчителеві-вихователеві:

  • журнали, навчально-методичну й науково-популярну літературу, педагогічні видання про виховання дітей;

  • моделі систем і програм виховання;

  • зразки планів виховної роботи (загальношкільних і класних);

  • комплекти сценаріїв КТC, свят і інших форм виховної роботи;

  • опис варіативних технологій виховного процесу;

  • перспективний досвід виховання;

  • тематичні папки за різними напрямками змісту роботи класного керівника.

Виховний успіх залежить не тільки від мистецтва класного керівника. Величезне значення має сформована в школі виховна система, багата традиціями, різномаіттям змісту і форм виховної роботи (схема 3).

С
Визначення програми розвитку виховної системи школи

Традиції і інновації

Формулювання діагностично поставлених завдань виховання, визначення перспектив розвитку

Управління, соуправління

Створення і розвиток виховної системи НВК
творення виховної системи школи




Схема 3

Виховна система дає можливість структурно зв'язати колектив класу з учнівським колективом школи. Це сприяє їхньому взаємовпливові і взаємодії. Чим ширше коло таких зв'язків, тим міцніші виховні впливи на учнівський колектив класу і навпаки.

Необхідно відзначити важливу роль у діяльності класного керівника диагностико-проектуючого комп'ютерного комплексу «Універсал» (автор: старший науковий співробітник Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, доцент кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України Киричук Валерій Олександрович), що припускає вивчення індивідуальних особливостей учнів, аналіз і оцінку рівня вихованості учнів, вивчення й оцінку сімейного виховання (схема 8).

Робота з класними керівниками Схема 8


Правила технології

виховного процесу:


  • визначення виховних задач;

-створення необхідних умов для організації виховної роботи;

-вироблення алгоритма досягнення результатів виховання;

-інструктування й допомога



Результати виховання:


  • сформованість інтегративних якостей особистості;

-рівень вихованості учнів;

-рівень педагогічної культури,

компетентності виховання

Задачі виховної роботи зі своїми дітьми класний керівник ставить, виходячи з характеристики класу, специфіки внутрішніх особистісних спілкувань, структури класного колективу і своєї педагогічної позиції стосовно дитини.

Результатом виховних заходів є не міфічне «підвищення рівня вихованості» класу, що неможливо виміряти, а реальна зміна відносин у колективі, дітей один до одного, до самих себе, до вчителя, до школи, до батьків. Тобто хлопці повинні стати один до одного добріше, у «відторгнутого» повинен з'явитися товариш, слабовстигаючий повинен повірити в себе.

Ніякий вихователь не зможе змусити поважати товариша по класу примусом, але організувати в класі справу, щоб зібрати всіх разом, йому завжди під силу. Збирати учнів потрібно не для того, щоб стерти розходження, а для того, щоб їх підкреслити, показати всім і захопитися.

З огляду на особливості свого класу, класний керівник домагається створювати сприятливі умови для створення психологічного клімату в класі, координує зусилля педагогів, що впливають на становлення особистості його вихованців. Аналізуючи діяльність класних керівників, засновану на «Універсалі», можна простежити ефективність виховного процесу в класному колективі.

Педагогіка є наука і мистецтво мотивації в дитині позитивного саморозвитку, соціально орієнтованого самовдосконалення.

Сьогодні встає задача поставити справу виховання так, щоб лідером став кожний. Принаймні, для самого себе. Щоб кожна дитина, ставши дорослою, була здатна вирішувати сама свої життєві проблеми. І якщо їй удасться навчитися вирішувати свої проблеми, то буде набагато легше розв’язувати проблеми державні. Усе, що я виклала, і є наша педагогічна позиція, яку ми не тільки сповідаємо, але й реалізуємо.

КОЛЕСНИК ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

заступник директора з виховної роботи

Торезького навчально-виховного комплексу

„Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №1 –



ліцей „Спектр”

вул. Титова, 34, т. 3-13-07