Агропромисловий комплекс, рада національних виробників апк, рада регіональних виробників апк, студент-підприємець, підприємець-випус - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
1755 Фізична особа-підприємець Мацуков Андрій Євгенович (м. 1 201.61kb.
Настоящее Положение разработано в соответствии с Уставом гаоу мо... 1 98.98kb.
Настоящее Положение разработано в соответствии с Уставом гаоу мо... 1 99.46kb.
Источники фнансирования регионального апк sources фнансирования regional... 1 88.12kb.
1 Сутність конкурентоспроможності та її особливості в молокопродуктовому... 1 403.11kb.
№5 (148), травень 2010р 1 290.05kb.
Снятие запрета на экспорт российского зерна это очень хорошая новость... 1 18.98kb.
Виступ олександр Кот роки підприємець з 1993 року. Новоселицький... 1 47.39kb.
Совершенствование управления на предприятиях апк 1 220.77kb.
Раскрыть последовательность производственных процессов в апк: от... 1 38.15kb.
Круглий стіл з питань дитячого телерадіомовлення та захисту неповнолітніх... 1 34.66kb.
Узагальнено трактування державно приватного партнерства, та стимули... 1 247.82kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Агропромисловий комплекс, рада національних виробників апк, рада регіональних виробників - страница №1/1

Тарасенко Ю. І. TU23
«МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН»
У цій науковій роботі пропонується проект модернізації системи державного регулювання економічного розвитку країн шляхом створення найсучаснішого агропромислового комплексу (АПК) в Україні та в інших державах на базі максимального залучення малих підприємств, очолюваних молодими підприємцями-випускниками вищих навчальних закладів (ВНЗ). Також запропонована схема функціонування механізму організації бізнесу в АПК випускників вищих навчальних закладів. Запропоновані терміни та визначені суб’єкти реалізації цього механізму.

This scientific work proposes to modernize a state regulated system of economic development of countries. This by creating a high modernized agriculture of Ukraine and other countries on the basis of maximum involvement of small companies led by young entrepreneurs-graduates of universities. The author proposes the scheme running of the business in the agriculture graduates of universities. This scientific work proposes the terms and definitions of the subjects of this mechanism.

Ключові слова: агропромисловий комплекс, рада національних виробників АПК, рада регіональних виробників АПК, студент-підприємець, підприємець-випускник ВНЗ, методично-академічний контроль, державне регулювання.
Вступна частина.

Постановка проблеми. Сьогодні найсуттєвішими проблемами, які перешкоджають модернізації системи державного регулювання економічного розвитку країн є наявність демографічних деформацій, що призвели до занепаду сільськогосподарського виробництва, невирішеність проблеми комерціоналізації землі, питання перерозподілу власності та відсутність сформованої науково-обґрунтованої структури державного регулювання економічного розвитку.

Мета роботи: запропонувати проект модернізації системи державного регулювання економічного розвитку країн шляхом створення найсучаснішого агропромислового комплексу (АПК) в Україні та в інших державах на базі максимального залучення малих підприємств, під керівництвом молодих підприємців-випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ); запропонувати схему функціонування механізму організації бізнесу в АПК випускників ВНЗ; запропонувати терміни та визначити суб’єктів реалізації цього механізму; дослідити проблему створення організаційних, адміністративних, мотиваційних, фінансових та організаційних ресурсів для залучення до підприємницької діяльності в галузі аграрного виробництва студентів-старшокурсників та випускників аграрних ВНЗ.

В основу цієї наукової роботи покладено загальноекономічні принципи й методи комплексного системного підходу до аналізу закономірностей розвитку економіки, зокрема АПК України. В ході аналізу використовувалися методи індукції та дедукції, аналізу та синтезу, історико-економічний та монографічний методи.

З 1991 року в економіці України відбулися радикальні економічні процеси. Стара адміністративно-бюрократична система управління була зруйнована, замість неї до цього часу не сформовано науково-обґрунтованої структури державного регулювання економічного розвитку [9]. Головна причина – невідрегульованість у питаннях власності основних фондів, виробничих площ, а в аграрній сфері - також земель сільськогосподарського призначення. Фактично державна політика в земельних відносинах довгий час була спрямована на роздержавлення і «прихватизацію» українських земель кримінально розбагатілою верхівкою [4]. Але Україна змінилася, змінилася інфраструктура і пропорції всіх суб’єктів ринку. Створилися нові так звані «ринкові відносини», які є головним джерелом існування держави. Нажаль, відповідних змін в структурах органів управління не спостерігається і до цього часу [5]. Досі не з’ясовано, за якими критеріями або формою має розвиватися економіка України. Існуючі «проекти» такого розвитку нагадують «плани економічного розвитку» радянських часів.

Якщо зважити на те, що за останні десятиріччя була створена важлива гілка економіки - малий бізнес, слід визначити його позитивний внесок в розвиток економіки та надати необхідних поштовхів для його підсилення. Якщо Україна використовуватиме досвід високорозвинених країн, вона інтенсивно збільшить частку малого бізнесу в економіці держави. Водночас, спостерігаємо ліквідацію та деградацію більшості великих підприємств, переважна частина яких вже давно знищена [2]. Цей процес є наслідком перерозподілу власності, що відбувався незаконним шляхом.

Зміна поколінь на всіх рівнях влади країни призвела до створення сталих кланових інфраструктур, які фактично отримали контроль над окремими галузями виробництва, регіонами та створили передумови для гіперконцентрації капіталів та основних фондів в руках невеличкої купки родин Відповідно, існуючі політичні партії у Парламенті є елементом забезпечення цих родин безмежною владою та подальшої узурпації і влади, і власності в їх руках [6, с. 6]. Але для України цей шлях – дорога в нікуди. Навпаки, прийняття рішення про створення на базі інтенсивного розвитку малого підприємництва, з поглибленням впливу сучасних тенденцій, регіоналізації економіки є чи не єдиним способом перетворення України у сучасну економічно самостійну і політично незалежну державу.

Основна частина. З огляду на необхідність створення додаткових законодавчих підстав для розвитку малого бізнесу, він має використати свої потужності для широкого представництва на всіх гілках влади. В роботі пропонується з застосуванням законодавчої ініціативи поступово змінити діюче законодавство в бік максимального сприяння прискореному розвитку малого бізнесу. Саме малий бізнес сьогодні продемонстрував величезний потенціал і вражаючу гнучкість під час глобальної фінансово-економічної кризи [3, с. 268-270]. Це дозволило країнам, економіка яких складається переважно з малого бізнесу, випереджаючими темпами здолати з найменшими втратами наслідки кризи і забезпечити собі швидкий вихід на новий рівень розвитку. Але на цьому тлі в Україні спостерігається бажання діючої влади створити «умови» для знищення малого бізнесу, про що свідчить прийнятий Верховною Радою України 02.12.2010 р. Податковий кодекс України [8]. Зрозуміло, що така практика не буде мати продовження, а «реформаторам» від влади буде надана відповідна оцінка.

Натомість серед галузей економіки України є одна, яка має величезний потенціал, як у найближчому, так і в подальшому майбутньому. Ця галузь - агропромислове виробництво. Відпрацювання нових схем масового виробництва, внутрішнього використання продукції АПК, а також створення нових маркетингових схем реалізації великих обсягів товарів АПК на світових ринках має бути впроваджено як потужну розгалужену систему перетворення галузі в лідера вітчизняної економіки.

Як стверджують вчені-економісти С. Л. Дусановський та Є. М. Білан, незважаючи на прийняті державою законодавчі акти, ситуація в сільській соціальній сфері є критичною, а демографічна ситуація з кожним роком погіршується. [1, с. 162]. Саме «завдяки» неефективній державній економічній політиці в українських селах продовжується тенденція відтоку трудових ресурсів до міста чи закордон для пошуку кращих умов життя. Це і є однією з ключових причин занепаду сільськогосподарського виробництва.

Однією з найактуальніших проблем створення нової структури АПК є відпрацювання нової схеми повернення продуктивних сил у сільську місцевість. Подолання вад минулого - неконтрольованого відтоку трудових ресурсів з села до міста є актуальною проблемою. Даним проектом пропонується створити механізм державного регулювання, який забезпечить необхідні умови для розвитку малого бізнесу на селі з залученням молодих фахівців-випускників аграрних ВНЗ. Базовим у створенні такої системи має стати обласний рівень. Саме на рівні регіонів має бути застосована формула, яку пропонується впровадити за схемою 1.



Таким чином, пропонується механізм залучення молодих фахівців аграрного виробництва у сільську місцевість та розкривається його мотивація. Але за останні 20 років в цьому питанні виникли додаткові проблеми - відбулася зміна поколінь, а також зміна технологій сільськогосподарського виробництва. І сьогодні, на старій базі відновлювати село не можливо. На щастя, збережена система вищих навчальних закладів, яка теоретично розвивалася наукою і поступово досягла сучасного світового рівня. Для того, щоб молоді випускники їхали працювати на село необхідно запропонувати привабливі для них умови. Сьогодні не є актуальним залучення випускників вузів до неіснуючих колгоспів, але зовсім інше питання, якщо запропонувати випускникам та, навіть, студентам останніх курсів ставати підприємцями в АПК, безумовно за допомоги фахівців аграрних факультетів ВНЗ, а також завдяки системному академічно-методичному супроводженню. Запропонована схема механізму організації бізнесу в АПК старшокурсників та випускників ВНЗ демонструє механізми взаємодії органів регіональної влади з органами центральної влади. Виходячи з постулатів, що необхідної кількості підприємців аграрної сфери в АПК категорично бракує, створення такого механізму є конче необхідним. Державне регулювання на цій стадії розвитку сучасного АПК є головним чинником. Ядром впровадження цієї системи мають стати обласні центри, відповідно, організовуючи роботу безпосередньо в районах. Райадміністрації мають відпрацювати систему забезпечення майбутніх підприємців АПК необхідними засобами виробництва, якщо такі залишилися з старих часів, земельними ділянками, відповідно відведеними, та адміністративним сприянням молодому підприємцю у повсякденній роботі. Відповідно, ядро (столиця регіону) має надавати підприємцю різноманітну допомогу. Одним з головних питань у вирішенні проблеми збільшення чисельності підприємців на селі, є необхідність створення Системи регіональних рад виробників АПК (відповідно, потрібне створення Ради національних виробників АПК в м. Києві). Головною метою створення інфраструктури таких рад є започаткування втілення в життя механізму експансії національного виробника на світові ринки та запобігання втрати національної безпеки (протидія інтервенції іноземних транснаціональних корпорацій). В районних центрах областей потрібно створити відповідні Ради підприємців АПК низової ланки. Створення нерозривного ланцюга, який має об’єднувати майбутнього підприємця–випускника ВНЗ з відповідним супроводженням академічної науки та аграрних ВНЗ, які співпрацюють з Радою регіональних виробників АПК та з адміністративним сприянням обласної влади, має забезпечувати взаємодію підприємця на складному аграрному ринку з районними обласними, державними органами влади. Схемою окремо непередбачений взаємозв’язок з системою реалізації (торгівлі) безпосередньо тому, що система реалізації, збереження та переробки агросировини має контролюватися Радою регіональних виробників АПК.

Столиця регіону є ядром цього проекту тому, що використання землі, інших природних ресурсів, а також створення найсучаснішої підприємницької інфраструктури АПК регіону на першому етапі є головним адміністративним завданням роботи місцевої влади. Лише «ядро» може захищати інтереси підприємця (виробника АПК) на державному рівні (Києві) та пропонувати іноземним партнерам найнадійніших з підприємців, а також створювати для такої роботи необхідні організаційні передумови, здійснюючи адміністрування відповідного академічного наукового контролю (за участі Національної академії аграрних наук України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства закордонних справ).

Сьогодні питання освоєння у повному обсязі сільськогосподарських земель є головною проблемою і чи не єдиною перепоною на шляху організаційної комерціоналізації земель сільськогосподарського призначення. Необхідно усвідомлювати, що земля, яка не використовується, може бути об’єктом зловживання з боку, як місцевих органів влади, так і представників великого бізнесу, який намагається створити величезні латифундії на українській землі [7].

Головними питаннями ядра (столиці регіону) має бути створення незалежної Громадської ради при обласній раді за участі відповідних фахівців облдержадміністрацій. Метою роботи такої громадської ради має бути вироблення стратегії розвитку АПК на далеку перспективу. Головна мета – забезпечити регіон продовольством місцевого виробництва та обмежити експансію виробників продукції АПК із зовні (нерезидентів України національних виробників інших регіонів). Одним з головних завдань кожного регіону є максимальна локалізація товарно-грошового обігу в межах своєї території (для того, щоб грошові ресурси не вивозились з регіону, а завдяки пожвавленню внутрішнього обігу забезпечували найбільший рівень капіталізації регіональних виробництв).

Серед широкого ряду економічних проблем з створення сучасної структури аграрного виробництва в державі, ключовою є саме кадрова проблема. За останні десятиліття спостерігається тенденція перерозподілу демографічних акцентів в бік міста – колишні селяни стають городянами. Фактично на селі сьогодні переважає населення пенсійного віку. Звичайно, що за таких обставин годі і розраховувати на те, що сучасне демографічне середовище буде в змозі створити сучасну аграрну інфраструктуру. Лише масовий наплив випускників ВНЗ – молодих підприємців, які озброєні найсучаснішими знаннями, створить у відносно обмежені терміни сучасну економічну інфраструктуру нового АПК України інноваційного рівня.

Саме створенню ідеологічних підстав для мотивації молоді по залученню її до модернізації сільськогосподарського виробництва і присвячений цей проект. Адміністрування розгалуженої системи керування цим процесом можливо лише за умов створення спеціального органу, який має дублюватися на кожному адміністративному рівні, тобто районному, обласному і державному. Базовим рівнем цього процесу або ядром (як у зазначеній схемі 1) є обласний рівень. Саме обласна рада має створити необхідні підстави для виокремлення в бюджеті регіону спеціального фонду для акумуляції фінансових ресурсів для здійснення цього проекту. Відповідно, на державному рівні в держбюджеті потрібно закласти кошти для регулювання і фінансування такого проекту на обласному та районному рівнях всієї України. В цьому питанні дуже важливим є міжнародне співробітництво ВНЗ та наукових установ різних держав.

Для розробки науково-обґрунтованого лідерського проекту створення нової структури АПК мають використовуватися найпрогресивніші інноваційні технології у кожній підгалузі аграрного виробництва, що відповідатимуть найкращим світовим зразкам.

Головна відповідальність в цьому проекті має бути покладена на Ради регіональних виробників, як центральних регуляторів всіх ресурсів. Організаційна відповідальність обласних та районних адміністрацій має ґрунтуватися на поточному адміністративному супроводженні відповідних кафедр ВНЗ та академічних установ.

Створення нової підприємницької інфраструктури в АПК має бути відстимульованим матеріальними та ідеологічними засобами. Студент-старшокурсник, майбутній випускник, має отримати гарантії, як свого фінансового майбутнього стану, для організації свого бізнесу, так і матеріальних та інших, в тому числі, і соціальних переваг, які він отримає, якщо пов’яже своє майбутнє з працею в АПК. І це зовсім не означає, що родина молодого підприємця обов’язково має опинитися на периферії в безперспективній зоні. Навпаки, держава має створити необхідні умови для розвитку не тільки бізнесу, але й соціального забезпечення майбутніх молодих родин-підприємців. Далеко не всі з підприємців-аграріїв можуть дозволити собі жити на великій відстані від свого місця роботи. Тому актуальним є визначення обґрунтованості збереження необхідного мінімуму населених пунктів в кожному районі. Для організації створення багатогалузевої аграрної інфраструктури в регіонах має бути створена необхідного рівня транспортна інфраструктура (Міністерство транспорту та зв’язку). Розуміння того, що без сучасної транспортної дорожньої мережі піднімати сільське господарство неможливо є одним з головним постулатів на шляху створення нового АПК. Для розвитку виробничих потужностей в кожному господарстві потрібна надійна система енергопостачання для забезпечення технологічних потреб, як-то газ, електроенергія, пальне. Застосування найсучасніших схем іригації та дренажу на великих територіях, які потребують регулювання використання гідроресурсів є також завданням місцевих органів влади. Такого рівня проблеми вирішувати на рівні невеликих приватних підприємств просто неможливо. Саме Ради національних виробників обласних та районних рівнів мають бути замовниками (за відповідної участі обласних рад) комплексних планів використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення.

Лише після створення необхідної кількості дрібних і середніх підприємств, які своєю діяльністю забезпечували б використання всієї землі сільськогосподарського призначення на достатньо ефективному рівні, можна було б ставити нові вищі завдання для розвитку АПК України.

Базовими для визначення напрямків спеціалізації регіонів мають стати академічні розробки з залученням кращих закордонних фахівців-експертів. Такі дослідження повинні бути сформульовані у трьох напрямках: найближче майбутнє – 3-5 років, середнє – 15-20 та довгострокове стратегічне планування – 50-70 років. Базовими у таких дослідженнях мають стати розрахунки економічної доцільності, зорієнтовані на довгострокові прогнози як внутрішніх потреб (України), так і експортних перспектив.

Головними орієнтирами у впровадженні новітніх технологій мають бути найсучасніші інноваційні технології світу і вся робота з організації інфраструктури повинна орієнтуватися саме на взаємодію всіх ланок АПК на найвищому рівні. Трьохступенева інфраструктура, що запропонована в проекті (район-область-держава), має спиратися на потреби відповідних за спеціалізацією підприємств, а підготовка таких фахівців має бути стратегічно вивіреною у часі (держзамовленням). Найважча частина роботи у підготовці фахівців має покладатися на вищу школу. Саме пошук талановитої молоді, яка може реалізувати свої підприємницькі здібності, має бути головною метою державного замовлення для аграрних ВНЗ в кожному регіоні. Без створення відповідної учбово-технологічної бази у кожному регіоні, райцентрі та у великому населеному пункті не обійтися. Саме на таких учбових комплексах і мають бути розташовані для старшокурсників та випускників центри керування підприємницькою діяльністю з відповідним академічним та методичним супроводженням.

Висновки. В цій роботі досліджено перешкоди модернізації системи державного регулювання економічного розвитку та запропоновано їх подолати шляхом створення найсучаснішого АПК в Україні та в інших державах на базі максимального залучення малих підприємств, під керівництвом молодих підприємців-випускників ВНЗ. Запропонована схема функціонування механізму організації бізнесу в АПК випускників ВНЗ. Запропоновані терміни та визначені суб’єкти реалізації цього механізму. Досліджена проблема створення організаційних, адміністративних, мотиваційних, фінансових та організаційних ресурсів для залучення до підприємницької діяльності в галузі аграрного виробництва студентів старшокурсників та випускників аграрних ВНЗ Розкрита головна мета дослідження - запропонований механізм радикального збільшення на селі малих підприємств, які очолюють високоосвічені молоді фахівці-випускники аграрних ВНЗ. Проектом забезпечується охоплення виробництвом 100% земель сільськогосподарського призначення у найкоротші терміни і пропонується ефективний національний користувач землею.

Теоретично очікуваними наслідками впровадження одержаних результатів є процес керування створення на селі значної кількості малих підприємств, які мають стати основою майбутньої трансформації аграрного сектора в структуровану, багатоступеневу та багатогалузеву систему виробництва та реалізації товарної продукції АПК.



Застосування запропонованої в роботі схеми «Механізму організації бізнесу в АПК випускників вищих навчальних закладів» дозволить максимально використовувати потенціал випускників вищої шкоди для створення нової структури АПК в Україні. Це забезпечить на вищому науковому та адміністративному рівнях втілення в життя найсучаснішої системи регулювання економіки України в її аграрному сегменті.

Література.

  1. Дусановський С.Л. Економічні основи розвитку АПК в ринкових умовах./ С.Л. Дусановський, Є.М. Білан. – Тернопіль: «Збруч», 2003. – 182 с.

  2. Економіка України: десять років реформ. / За редакцією З. Ватаманюка, С. Панчишина. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 496 с.

  3. Красниця О. Вплив світової фінансової кризи на стан розвитку малого підприємництва./О. Красниця.// Економічний аналіз: збірник наукових праць кафедри економічного аналізу Тернопільського національного економічного університету. – Тернопіль : Економічна думка. - 2010. - № 5. – С. 268-270.

  4. Лукінов І. І. Економічні трансформації наприкінці 20-го сторіччя. - К.: Вікар, 2000. – 201 с.

  5. Новак А. Я. Як підняти українську економіку. - К.: «Гнозис», 2006. – 304 с.

  6. Новий курс: реформи в Україні 2010 – 2015: національна доповідь /[В. Б. Авер’янов, Б. М. Ажнюк, Б. М. Богдан, Т. П. Бородіна та ін.; за заг. ред. В. М. Гейця та ін.]; Нац. акад. наук України. – К.: НВЦ НБУВ, 2010. – 222 с.

  7. Опубликован рейтинг крупнейших латифундистов Украины. [Електронний ресурс]/ УкрРудПром: информационно-аналитический портал. - Режим доступу: http://www.ukrrudprom.ua/news/Opublikovan_reyting_krupneyshih_latifundistov_Ukraini.html.

  8. Перші наслідки дії Податкового Кодексу. [Електронний ресурс] /Консультант частого предпринимателя: всеукраинская газета для частных предпринимателей. - Режим доступу: http://kchp.com.ua/novoe/persh-nasl-dki-d-podatkovogo-kodeksu.html.

  9. Цвєтков В. В. Демократія-Управління-Бюрократія: в контексті модернізації українського суспільства: Монографія./ В. В. Цвєтков, В. П. Горбатенко. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — 248 с.