1. Предмет вивчення екології на час її виникнення та на поч. ст - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
«музичне мистецтво». Пояснювальна записка 3 386.33kb.
Рабочая программа специальность 080504 государственное и мунииципальное... 1 231.41kb.
Схема Групи слов'ян в ІV — VI ст чехи поляки серби болгари білоруси... 1 71.65kb.
Лекции 14 (час.) практические занятия 14 час семинарские занятия... 1 177.86kb.
Правила проживання у апартамент-готелі 1 17.43kb.
Уроку Час Предмет / Викладач № каб Понеділок 1-2 1 45.91kb.
Лекции 34 (час.) практические занятия 17 час семинарские занятия час 17 3993.11kb.
Рабочая программа учебной дисциплины экономическая теория 1 160.72kb.
Текстуальне вивчення творів 120 год., позакласне читання 8 год. 1 186.45kb.
Програма факультативного курсу 1 88.13kb.
Державне управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області 2 267.86kb.
Наука екологія, її завдання і цілі 1 131.45kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

1. Предмет вивчення екології на час її виникнення та на поч. ст - страница №1/1

1. Предмет вивчення екології на час її виникнення та на поч. ст.

Екологія як наука виникла в 19 ст і її засновником був відомий німецький природознавець Ернст Геккель,який в 1866р видає велику роботу присвячену еволюції на планеті і в ній вперше обгрунтовує необхідність появи науки,яка б вивчала взаємодію живих організмів і їх сукупностей між собою та з навколишнім середовищем. Впродовж 100років екологія вивчала той предмет,який окреслив Геккель,однак,після СВ з”явився ряд країн (великої сімки) які стрімко нарощували продуктивні сили. Однак,цей процес супроводжувався надмірною концентрацією виробництва, транспорту,населення у великих містах (технополісах),а науково-технічний прогрес не вирішив проблему відходів. В багатьох регіонах світу виникли зони екологічної напруги,де забруднення води,повітря,грунту обумовили підвищену захворюваність,смертність, низьку народжуваність,коротку тривалість життя. У зв”язку з цим,з”явилася необхідність у науковому дослідженні екологічних проблем, щоб виробити механізм управління природокористуванням. Спочатку,в 60-ті, 70-ті роки екологічні проблеми вивчали різні науки,пізніше—результат цих досліджень були синтезовані наукою екологією. Тому на поч 21ст екологія є міждисциплінною наукою,яка розширила предмет свого вивчення додавши до того кола питаннь,що окреслив Геккель,ще такі: антропогенний вплив на геосферу, вплив зміненого середовища на людину, глобальні екологічні проблеми, механізм природокористування,його вивчення, регулювання.



2. Мета та завдання екології.

Методи: традиційні(описовий, порівняльний, історичний,статистичний), нові(балансовий, космічний,еколого-економічне моделювання). Ці методи дозволяють науково розв”язувати проблеми створюючи моделі-проекти розвитку враховуючви різні ситуації. Серед основних завданнь можна виділити такі: дослідження особливостей організації життя, виявлення специфіки впливу видозміненого антропогенною діяльністю середовища на саму людину, створення наукової основи раціональної експлуатації природних ресурсів, прогнозування змін природи під впливом діяльності людини, збереження середовища існування людини. Завдання екології для економістів є ознайомлення зі специфікою впливу економіки в цілому та окремих її галузей на навколишнє природне середовище, засвоєння господарського механізму управління процесом природокористування та охорони довкілля, вивчення специфіки економічних методів управління процесом природокористування та вміння їх практичного застосування.



3. Екосистеми та їх структура. Види екосистем.

Екосистема—основна одиниця біосфери, яка є об”єктом вивчення екології. Цей термін запровадив англ біолог Тенслі у 1935р. Екосистема—складний природний комплекс живих істот,що взаємодіють з неорганічним середовищем та знаходяться в матеріально-енергетичній залежності від неї. В структурі кожної екосистеми можна виділити 4 функціональні компоненти:1-абіотичне оточення,2-комплекс автотрофних організмів,3-комплекс гетеротрофних організмів,4-комплекс організмів,які розкладають орган. сполуки до мінерального стану. Види екосистем за масштабами поділяються на мікро-,мезо-,макроекосистеми. За ступенем трансформації людської діяльності екосистеми поділяються на природні, антропогенні та антропогенно-природні.



4. Екологічна експертиза. Суб”єкти та об”єкти експертизи.

Державна екологічна експертиза—комплекс науково-дослідних робіт,метою яких є запобігти погіршення екологічної ситуації. Суб”єкти експертизи є головне управління державної екологічної експертизи,Мінестерство охорони навколишнього середовища. У разі екпертизи великих проектів вони залучають інститути, академії наук, проектні інститути, вузівських працівників,працівників практиків. Об”єкти експертизи—великі плани і проекти новобудов, в зарубіжних країнах існує експертиза поточної діяльності (США—кожне підприємство зобов”язане пройти екологічну експертизу в кінці року і викупити ліцензію на забруднення на наступний рік),всі нові речовини і матеріали,які надходять на споживчий ринок,особливо,ліки, продовольство, консерванти,вся імпортна продукція.



5. В.І.Вернадський та його вчення про біосферу та ноосферу: основні положення.

Відповідно до його визначення середовище,що оточує сучасну людину,можна умовно розділити на природну—біосферу і штучну—ноосферу,тобто знову створену (або перетворену)людиною. Вернадський особливо виділяє перетворювальний вплив на Землю однієї з форм життя людини через її розумну діяльність і передбачає швидке зростання глибини і масштабів цього впливу. В результаті техногенної діяльності людини біосфера Землі докорінно перетворюється та стає ноосферою—“сферою розуму”,вона охопить все більшу частину Землі—від глибоких її надр до найвищих шарів атмосфери. Ноосфера—це такий стан біосфери,в якому мають виявитися розум і спрямована ним праця людини як нова,небувала на планеті,геологічна сила. Він визначив кілька загальних умов,які необхідні для створення ноосфери: 1.людство має стати єдиним в економічному та інформаційному відношеннях; 2.ноосфера-явище всепланетне,тому людство має прийти до цілковитої рівності рас,народів незалежно від кольору шкіри й інших відмінностей; 3.ноосфера не може бути створена до припинення війн між народами. Очевидно,що ноосфера в просторі значною мірою перекривається біосферою,але не тотожна їй. Темпи розвитку ноосфери незрівнянно вищі від темпів змін біосфери. “Життя на землі—явище космічне”.



6. Стратегія раціонального природокористування та її наслідки.

Раціональне природокористування має забеспечити повноцінне існування і розвиток сучасного суспільства,але при цьому зберегти високу якість середовища проживання людини. Це досягається завдяки економній експлуатації природних ресурсів і умов та найефективнішому режимові їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвитку господарства і збереження здоров”я людей. Через обмеженість самовідновлювальних і компенсаційних ф-цій біосфери процеси людської діяльності мають відбуватися в суворих рамках згідно з законами розвитку суспільства і природи та законами взаємодії між ними. Ці закони належить свідомо виконувати,щоб процесприродокористування постійно перебував під суворим контролем і регулювався державою. Реалізація згаданих законів відбувається через дотримання відповідних принципів раціонального природокористування,під якими розуміються певні економічно обумовлені правила поведінки людини і суспільства в природному середовищі. Дотримання принципів раціонального природокористування дозволить розробити заходи з охорони довкілля,відновити порушені взаємозв”язки в екосистемах, запобігти загостренню екологічних ситуацій. Дотримання принципів раціонального природокористування доцільно в усіх регіонах незалежно від ієрархічного рівня. Збереження спільної екологічної рівноваги можливо за умови збереження рівноваги природних систем окремих регіонів і навпаки. Крім того,проблема раціонального природокористування не може бути вирішена тільки в регіональних і навіть в загальнодержавних межах. Це—глобальна проблема,вона властива всій планеті.



7. Основні етапи природокористування.

Вчені економісти виділяють 3 етапи природокористування в Україні.



етап

Критерії екологічної ефективності.

1918-1950

-----

1960-ті,70-ті,80-ті

Затрати на освоєння ресурсів,результати ві використання

1980-ті-сьогоднішній день

Диференційна рента

На етапі вважалось,що оскільки прир. рес.—загальнонародна власність,то вони не можуть бути предметами купівлі-продажу,а отже методологічно неправильно оцінювати їх у вартісному виразі. Така стратегія природокористування привела до того,що нещадно експлуатувалися багаті і вигшідно розташовані до споживача родовища(Донбас, Дашава). В с/г панувала екстенсивність,яка супроводжувалася новими площами розораних земель. Кінець цій стратегії було покладено розоренням цілинних земель (22,5млн га,із них 12млн-маринальні).

На  етапі вперше обгрунтували необхідність економічної оцінки природних ресурсів,однак, критеріями такої оцінки висуваються затрати на освоєння ресурсів, вони не можуть бути об”єктивними,бо зростають погіршенням якості ресурсів. Так само помилковими були і результати від використання ресурсів,бо вони залежать не тільки від природної якості,але і від вкладеного в їх освоєння праці та капіталу. Така концепція – затратно-результатна. В кінці цього етапу було складено кадастри(природно-ресурсного зведення, економічної оцінки всіх видів ресурсів по обл. України),однак,розроблені за хибними критеріями,вони містять відміни в якості ресурсів,а не їх абсолютну вартість.


На  етапі вперше основним критерієм економічної оцінки природних ресурсів висуваеться диференційна рента (додаткова вартість,яка виникає в результаті різниці затрат індивідуальних на освоєння і-го ресурсу і затрат суспільно необхідних на освоєння гіршого ресурсу із тих,що втягнуті в експлуатацію. Необхідною умовою формування диференційної ренти є ринкова економіка. Основною причиною у формуванні ренти є різниця в якості русурсів. При використанні земельних ресурсів виникає рента1 і рента2. Рента1 вибиває прир родючість,рента2,яка формується на землях освоєних і попередньо оброблених людьми. На 3 етапі природокор почав в Укр формувати механізм управління природокор: спеціальноуповноважена організація, розроблено і прийнято екологічне законодавство,впроваджено платежі за забруднення, водні,земельні ресурси.

8. Затратно-результативна концепція економічної оцінки природних ресурсів.

Діалектична єдність затратного і результативного аспектів оцінки природних ресурсів дозволяє об”єктивно їх оцінити. На цьому етапі природокористування було розроблено кадастри природнихї ресурсів. Проте наслідком затратно-результатного підходу до природокористування стала економічна оцінка природних ресурсів,яку звели до якісних характеристик:в основу її було покладено різні системи бальності,бонітети і подібні умовні шкали оцінок. Як своєрідний синтез 2 попередніх підходів в економічній науці обгрунтовується необхідність економічної оцінки природних ресурсів за критерієм ренти. Рента також виражає затрати. На відміну від фактичних,затрати, виражені в ренті,є затратами суспільно необхідними, що виникають за умови вибуття ресурсу,котрий підлягає оцінці.




9. Принципи раціонального природокористування

1.Принцип “нульового рівня” споживання природних ресурсів. Використовується для регулювання споживання первинних переробних ресурсів у державному масштабі. За нульовий рівень береться обсяг первинних природних ресурсів,використаних підприємством за попередній рік,а на наступний—перевищення цього рівня споживання обмежується в державному масштабі чітко визначеним коефіцієнтом. 2.Принцип відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону. Дотримання цього дозволить уникнути порушень природної рівноваги завдяки чітко визначеному збалансованому циклові використання і відновлення. Таке порушення відбувається у 2х випадках: а)за перевищення рівня антропогенного навантаження, б)за невідповідності спеціалізації виробництва специфіці природно-ресурсного потенціалу. 3.Принцип збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання. Випливає з найважливіших закономірностей взаємопов”язаності змін компонентів природи під впливом антропогенної діяльності. Вплив людини на окремі компоненти природи та окремі види ресурсів не обмежується змінами лише в них. Зміни одного з компонентів природної системи призводять до змін в інших,а іноді—до зміни якості екосистеми в цілому. 4.Принцип збереження природообумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності. Сутність зводиться не тільки до того,щоб технологічні процеси конкретних виробництв обмежувалися циклічністю,а й щоб циклічні процеси являли послідовний ряд стадій виробництва, пов”язаних між собою чи комплексністю переробки сировини,чи постадійним її використанням. 5.Принцип погодження виробничого і природного ритмів. Він випливає з того,що будь-яка екосистема і кожний її компонент підпорядковується своєму часовому ритмові. Для того,щоб екосистема зберігала рівновагу,необхідно,щоб загальна швидкість її внутрішніх процесів керувалася найповільнішою її ланкою,оскільки будь-який антропогенний вплив,який змушує котрусь частину циклу працювати швидше,ніж працює вся екосистема,призведе до порушення стабільності екосистеми. 6.Пріорітетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу відносно економічної ефектичності поточного природокористування. Втрата того чи іншого генотипу невідновлювальна,еволюційний процес відбувається за своїми законами,згідно з якими кожний живий організм є кільцем в еволюційному ланцюзі.


10. Екологічні проблеми гідроелектростанцій.

Їх традиційно вважають екологічно чистими. Проте будівництво дамб на річці обумовлює зміну властивостей екосистем ріки. Будівництво ГЕС на гірських, бурхливих річках приводить до менших змін в екосистемі ріки. Спорудження їх на рівнинах,та ще й на великих річках породжує цілу низку як економічних,так і екологічних проблем. Економічних збитків зазнає с/г та рибне господарство. Кубічні км води просочуються й випаровуються з поверхні водосховищ,що призводить до підвищення вологості повітря у прилеглих до регіону населених пунктах,а й обумовлює дефіцит води. У штучних водосховищах складаються сприятливі умови для явища “біологічного вибуху”.



11. Екологічні проблеми теплових електростанцій.

Забруднення атмосфери тепловою енергетикою нині досягає значних масштабів. Найпоширенішими забрудненнями є оксиди сірки і азоту, дрібнодисперсний пил, чадний і вуглекислий гази. Сучасна електростанція потужністю 1млн кВт,що працює на вугіллі,спалює за добу близько 1000т вугілля і викидає до 1кг ртуті (надзвичайно небезпечної речовини). З-поміж негативних наслідків роботи ТЕС на викопному вугільному паливі слід особливо зважати на небезпеку забруднення біосфери радіоактивними речовинами в обсягах,які набагато перевищують можливі радіоактивні викиди за нормальної експлдуатації атомних електростанцій.



12. Екологічні проблеми атомних електростанцій.

Проблеми атомної енергетики обумовлені надійністю роботи енергоблока. Кожний реактор виробляє 215-230кг плутонію,його період напіврозпаду- 24000років. Атомна енергетика—джерело радіаційного забруднення. Важливою проблемою атомної енергетики є поховання радіоактивних відходів.



24. Платежі за забруднення та критерії їх нарахування.

Платежі за забруднення також почали впроваджувати в Укр з 1983р. Вони поділяються на 3 групи: -податки (в межах ГДВ,ГДС-15грн за т)

-штрафи(понад ГДВ,ГДС-45грн за т)

-за аварійні викиди(за годину).



23. Платежі за ресурси, їх види та нормативи.

Платежі за ресурси сплачуються у 6 видах:

1-платежі за право користування ресурсом

2-відшкодовані платежі

3-рентні платежі

4-штрафні платежі за понаднормове використ.рес.

5-компенсаційні платежі за вилучення ресурсів з-під цйільового використання

6-платежі за використання ресурсів під відходи.

Платежі за ресурси для багатьох користувачів було впроваджено 1983р і спочатку мали символічний х-р. Напр,платежі за воду промисловими водокористувачами становили з 1983 до 1990р 1коп за м3,а з 1991р 2.02 коп за м3 . Тоді як в зарубіжній практиці обходиться в 22-30 дол за м3. Платежі за паливні ресурси в Радянську часи були на стільки низькі,що вони привели до занепаду всі галузі паливної пром.

20. Основні важелі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Специфіка його формування в Україні.

Механізм управління процесом природокористув в зарубіжних країнах почав форм-ся на поч 70-х років 20ст,в Укр- на поч 90-х. В загальному вигляді цей механізм складається з 5 важелів, робота яких настільки пов”язана,що відсутність хоча б одного з них унеможливлює форм-ння механізму в цілому.

-державно-адміністраційна система управління, контролю за ППОД(адміністративні методи управл)

-екологічне законодавство та механізм його чинності (правові методи управління)

-економічні методи(інвестиції,штрафи...)

-превентивні методи(екологічна експертиза,планув)

-формув екологічного мислення(виховні методи)

Зв”язки між важелями дуже тісні. Якщо відсутній контроль за викидами чи за споживанням певних видів ресурсів,тоді немає змоги притягнути забруднювача до відповідальності.

До 1989р в Укр не було жодної організації,яка б відповідала за екологічний стан. Тоді як зарубіжні країни(Японія,США,Німеччина)з 1-го січня 70-го року створюють спеціально уповноважені організації,на які було покладено всю відповідальність за екологічні проблеми держави. Напр. В США є агенство з питань охорони довкілля (ЕРА)річний бюджет перевищів 3млрд доларів,в його штаті 26тис екологічних інспекторів,кожен з яких має автомобіль-лабораторію що дає йому змогу здійснювати контроль в будь0який момент. 1989р було створено Держком “Природа”, 1991р переіменовано на Мін охорони навколишнього середовища. Створення Мін природи співпало з початком економічної кризи. На контролюючі ф-ції коштів в державі не знайшлось. Його обов”язки та повноваження обмежені,воно здійснює інспекцію (епізодично) промислових підприємств екологічно небезпечних галузей. Координують природоохоронну роботу і очолюють проведення екологічної експертизи,а контроль за станом довкілля провадиться різними організаціями (більше10) з різними методиками і з різними цілями.

21. Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу.

Система пунктів контролю, спостереження і прогнозу за якістю довкілля назив екологічним моніторингом. Види: -- загавльний(стандартний) в Укр не розгалужений,по багатьох регіонах відсутній. Так контроль за станом повітря(погодинно,подобово, порічно) здійснюється в 49 містах з 436, питна вода контролюється лише на водозаборах великих міст;

--кризовий(оперативний)проводиться в зонах екологічного ризику або катастроф;

--науковий(фоновий) високоточні обстеження з науковими цілями.

Ці види організовані на 4 рівнях:

1-локальний(міста,річки,підприємства)

2-регіональний (спостереження не проводить,але зводить воєдино дані локального, бере участь у розробці прогнозних схем ТЕРКСОП)

3-національний(дослідження екологічних проблем науково-дослідними інститутами, використання гіосферних заповідників як еталонів якості, аерокосмічні методи дослідження)

4-глобальний(здійснюється на основі міжнародного співробітництва зусиллями розвинутих країн, обстежує стан зони,радіоактивне забруднення, виснажених ресурсів, демографічний стан довкілля.

22. Нормативи та специфіка якості середовища проживання.

Моніторинг використовує нормативи і стандарти якості середовища. Найпоширеніші з них є гранично допустима концентрація(ГДК)(така концентрація хім речовини при перебуванні в якій не відбувається ніяких патологічних змін в житті людини, тварини, рослин,нинішнього і майбутнього поколінь). ГДК визначає Мін охорони здоров”я,а у світі ВООЗ. Існує середньодобова ГДК(враховує перебування живого організму цілодобово). Крім ГДК є ще нормативи гранично допустимий викид(ГДВ) і гранично допустимий скид(ГДС)—стандарт забруднення,який доводиться до кожного джерела екологічними комітетами мін природи,він вимірюється в одиниці маси, за одиницю часу і є підставою для нарахування податків і штрафів. Тимчасово погоджений рівень забруднення(ТПР)-використовується для кризових ситуацій.



28. Методи визначення економічної ефективності від впровадження природо захисних пристроїв.

До природо захисних пристроїв належать очисні споруди,фільтри,пилепоглиначі,водооборотні системи,а також нові технології,які зменшують забруднення. Є 3 показники за якими визначають економічний ефект впровадження пристроїв:



ефект чистий,ефект повний,результат повний, екологічний. Еф.чистий і еф.повний розраховуються з позицій підприємства забруднювача. Еф.повний розрахов.в тому випадку,коли є необхідність вибору між варіантами спорудження природоохоронних заходів з чистим ефектом. Однак повні економічні результати від впровадження природо охоронних пристроїв-результат полвний.

Результати екологічні важко піддаються підрахункам,однак вони полягають в тому,що зі зменшенням забруднення самовідновлювані процеси в біосфері активізуються.


izumzum.ru